Чи зберігається місце роботи за посадовою особою органу місцевого самоврядування, звільненою із займаної посади відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП у зв’язку з призовом на строкову військову службу до Збройних Сил України? Як у такому разі прийняти на роботу іншого працівника — на визначений строк чи безстроково?
На запитання відповідає помічник-консультант народного депутата України — голови підкомітету Верховної Ради України з питань контролю та законодавчого забезпечення діяльності податкових органів, канд. юрид. наук Василь ОРЛЕНКО
Відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання, при звільненні з військової служби зберігається право на працевлаштування у тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.
Слід зауважити, що законодавство не містить вказівок стосовно строку укладення трудового договору з працівником, який приймається на посаду, звільнену призовником (на відміну від, наприклад, звільнення працівника у зв’язку з обранням народним депутатом — у ч. 7 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII прямо зазначено, що з працівником, якого в порядку заміщення прийнято на посаду, що її обіймав народний депутат, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається при поверненні народного депутата на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень народного депутата).
Таким чином, можливі два варіанти:
— з новим працівником укладається договір на визначений строк. Про можливість прийняття працівника за строковим трудовим договором свідчить частина п’ята статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III, відповідно до якої на час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом). При поверненні особи, що раніше обіймала посаду, новий працівник звільняється за пунктом 2 статті 36 КЗпП (закінчення строку трудового договору);
— з новим працівником укладається безстроковий трудовий договір. При поверненні особи, яка раніше обіймала посаду, новий працівник звільняється за пунктом 6 статті 40 КЗпП (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу). У розглянутому випадку потрібно дотримувати двох додаткових умов:
— працівник, який раніше працював на посаді, наполягає на поновленні його на роботі;
— нового працівника неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу або він відмовляється від такого переведення (частина друга ст. 40 КЗпП).
Слід зазначити, що законодавством чітко не визначено підстав для поновлення працівників на роботі. Ряд науковців у сфері трудового права (Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань) вважають, що «збереження права на працевлаштування», яке гарантовано військовослужбовцям, та «право поновлення на роботі» є різними юридичними поняттями. До поновлення на роботі вони відносять лише поновлення працівника у судовому порядку у зв’язку з незаконним звільненням та незаконним засудженням. Ряд суддів також підтримує таке вузьке тлумачення поняття «поновлення на роботі», хоча більшість суддів відстоюють позиції широкого тлумачення та вважають «збереження права на працевлаштування» та «право поновлення на роботі» тотожними поняттями.
З огляду на викладене, прийняти працівника на місце особи, призваної на військову службу, можна як на визначений строк, так і безстроково. Проте оскільки можливі двозначні тлумачення законодавства при визначенні поняття «поновлення на роботі» та відсутня єдина позиція судів з цього питання, з метою уникнення можливих судових позовів з боку особи, яка працювала на місці працівника, призваного на військову службу, радимо укласти договір на визначений строк.
