Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Декретна відпустка — розкіш для українок

В Україні, як і в багатьох пострадянських країнах, одне з найбільш ліберальних «декретних» законодавств, особливо стосовно гарантованого збереження робочого місця. Однак реальна ситуація виглядає дещо інакше.
Згідно з результатами опитування, проведеного міжнародним кадровим порталом Headhunter Україна, у 40% випадків жінка виходить на роботу до того, як дитині виповниться рік. Ще у 45% випадків мами починають працювати до того як дитині виповниться три роки. І тільки незначна частина опитаних мам повністю використовує декретну відпустку.

Навіть за умов найбільш лояльного ставлення до майбутньої мами, гарантовано і без пошуку заміни роботодавець зберігає робоче місце від 6 місяців до року (залежить від посади). Якщо запланований строк відпустки більший — на «декретне» місце шукають нову людину. Навіть за умов, коли жінці законно оформляють декретну відпустку, повернення на попередню посаду часто гарантувати не можуть. 

У закордонних компаніях тривалість декретної відпустки може залежати від країни походження компанії. Закони і моральні цінності країни-засновника негласно регламентують реальний стан речей. Загалом практики тривалих декретів в Європі та США немає. Тут варто згадати, що в США поняття декретної відпустки фактично відсутнє – 12 тижнів частково оплачуваного лікарняного. У Великобританії сумарна декретна відпустка може тривати близько року, але повноцінно будуть оплачені лише 34 тижні (26 тижнів виплачується повна заробітна плата, 6 тижнів — 90%). Німецьким мамам гарантують збереження робочого місця до досягнення дитиною трьох років, але повністю оплачуються перші 14 тижнів.
«В українських компаніях найчастіше з роботодавцем домовляються. І тут йдеться не лише про термін відпустки і збереження робочого місця, але і про розмір виплат. Дуже часто зарплати «чорні» і розмір виплат залишається на совісті роботодавця», — говорить генеральний директор hh.ua Марина Маковій.

За словами юриста hh.ua Анни Воєводіної, коли жінка готується піти у відпустку, пов’язану із вагітністю і пологами, вона має право на оплату цієї відпустки у розмірі 100 % середньомісячного заробітку. «Ці гроші не оподатковуються, з них не знімається єдиний соціальний внесок. Усю суму грошей жінка отримує авансом протягом десяти днів після того, як отримує лікарняний, тобто за 126 днів в найменшому випадку. Це дуже відчутна допомога. Важливо, що отримує вона їх від роботодавця, якому усю суму компенсує Фонд соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Тому в даному випадку роботодавець нічого не втрачає. Коли ж жінка погоджується на зарплату в «конверті», гарантовано вона зможе отримаєти значно меншу суму, ніж та, на яку вона фактично заслуговує, саме в той найвідповідальніший момент життя, коли гроші зайвими не бувають», — пояснює Анна Воєводіна.

Сучасне суспільство доповнило німецький фразеологізм «Kinder (дитина), Küche (кухня), Kirche (церква), що описує уявлення про роль жінки в консервативному суспільстві, четвертою «К» — karriere (кар’єра). В сучасній економічній ситуації далеко не кожна сім’я може дозволити собі відмовитись від додаткового прибутку на користь тривалого декрету. За даними hh.ua, для більшості жінок (60%) потреба заробляти гроші є головною причиною виходу на роботу з декретної відпустки. Ще майже для третини мам головним мотивом стало бажання робити кар’єру і розвиватись.

Однак вихід на роботу не знімає з жінок інших традиційних обов’язків – займатися побутом, куховарити, виховувати дитину, дбати про чоловіка. І навіть якщо у новоспеченої мами є помічники: бабусі, родичі, наймані домогосподарки, няні — пошук, домовленості і, за потреби, заміна цих людей, як правило, — обов’язок жінки. 
Схожа ситуація і з садочками та школами — запис у садочок чи вступ до школи, канікули та лікарняні, батьківські збори і свята — традиційно мамина сфера. Лише 30% з опитаних мам ділять всі ці обов’язки з чоловіками.

За словами соціального психолога Ольги Кухарук, поняття декретної відпустки, особливо тривалої, досить нове для українського суспільства. «Такого явища не існувало, доки стиль життя був традиційним: сільськогосподарське суспільство, велика родина, багато дітей, розподіл праці на жіночу і чоловічу. Виховання дитини було природно включене в цикл життя сім'ї в цілому і в життя жінки зокрема. Пізніше в ході глобальної урбанізації сім’ї меншали, стало прийнято мати 1-2 дитини, дещо спростився побут, жінка отримала право вибору роботи.. У радянські часи було все визначено – мама, провівши у відпустці дозволену кількість місяців, виходила на роботу, а дитину віддавала в дитсадок, де її вихованням займалася держава», — пояснює Ольга Кухарук. Можливість тривалого перебування мами разом з дитиною з’явилась приблизно два десятиліття тому. Разом з нею з’явилося і право вибору для жінки, котра із соціальних ролей — «мама», «професіонал» чи обидві одразу для неї ближчі.

Психолог зазначає, що показовим є ставлення суспільства: в декреті жінка «сидить», іноді «засиджується». При цьому стереотипно вважається, що мама «сидить» вдома і «нічого не робить». Перерва в кар’єрі називається в Україні «відпусткою». Хоча саме вихід з декрету на роботу для мами часто стає довгожданою «відпусткою з відпустки по догляду за дитиною». 
Жіночі і мамські форуми щедрі на визначення, є там і «деградація в декреті», «отупіння від побуту», «втома від дитини» і «втрата форми». За словами Ольги Кухарук, перебуваючи в декретній відпустці жінка опиняється поза своєю професійною сферою, а часто - і поза традиційним колом спілкування, випавши зі звичної схеми перебігу життя. В такій ситуації молода мама прагне швидше повернутись до улюбленої роботи. 

Іноді виявляється, що бути мамою значно складніше і відповідальніше ніж бути класним професіоналом. Повернення на роботу стає хорошим приводом для того щоб перекласти частину турбот на няню чи бабусю. 

Однак іноді декрет стає можливістю зайнятись тим, до чого не доходили руки в звичайному робочому режимі (отримати водійські права, вивчити іноземну мову, освоїти нову спеціальність). 

Буває й так, що тривала перерва в напруженій офісній роботі спонукає замислитися над життєвим вибором – змінити спеціальність, почати свій власний бізнес, знайти роботу фрі-ланс, або зрештою просто залишатись мамою і дружиною якомога довше. 
Мама з двома дипломами про вищу освіту і науковим ступенем закордонної бізнес-школи Ольга Рябова з декретної відпустки на роботу вирішила не повертатися, а започаткувала власний бізнес.

«Я була переконана, що вийду на роботу в офіс через півроку після народження доньки. Пізніше я зрозуміла, що життєві пріоритети повністю змінились після пологів і я не можу пропустити перші роки життя своєї дитини через те, що мені щоранку треба йти на роботу. Спочатку було непросто: працювати доводилось ночами, іноді майже цілодобово, прибутки були мінімальні. Пізніше бізнес налагодився, з’явився графік роботи, власна справа почала приносити дохід», — розповідає Ольга Рябова. Вона повертатися в офіс не планує і каже, що хоче максимально використати можливу декретну відпустку, а після неї — далі розвивати власний бізнес.

ubr.ua