...
Реєструйся

«Імпортований» співробітник. Як працевлаштувати іноземця в Україні


Сергій Халупко,
юрист

За останні роки Україна підвищила інвестиційну активність, приріст іноземних інвестицій становить у середньому 20 % на рік. Кількість іноземних компаній в Україні, що знаходять ринок збуту в нашій державі, а водночас і іноземних працівників щороку збільшується. У роботодавців же все частіше виникають питання, пов’язані із працевлаштуванням іноземців

 

Права іноземців на працевлаштування

Права іноземців на працю закріплено у законодавстві досить чітко. Зокрема, працевлаштування іноземців в Україні урегульовано Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом № 3773 та Законом про зайнятість населення.
Відповідно до ст. 26 Конституції України «іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України».
Кодекс законів про працю України передбачає, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій працевлаштовано працівника, та міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, відповідно до Закону № 3773 мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Документом, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні, є посвідка на постійне проживання, а документом, що підтверджує надання особі статусу біженця — посвідчення біженця.
У ч. 4 ст. 3 Закону про зайнятість населення» зазначено, що «іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, котрі потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на еміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України».

 

Умови отримання дозволу на працевлаштування

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному Законом про зайнятість, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Як видно із даних норм, політика України щодо працевлаштування іноземців не є жорсткою. Але все-таки для цього працедавець має отримати в центрі зайнятості відповідний дозвіл. Його видають у разі виконання таких умов:
— іноземець повинен мати бездоганну репутацію, тобто не мати судимості та законно перебувати на території України;
— у країні (регіоні) працевлаштування іноземця відсутні працівники, які спроможні виконувати вид роботи, на яку він претендує, або є достатні обґрунтування доцільності використання його праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
— підприємство, яке працевлаштовує іноземця, має бути зареєстроване у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та не має заборгованості перед ним.

 

Процедура отримання дозволу

Відповідно до Порядку № 322 для працевлаштування іноземця роботодавець має звернутися у Державний центр зайнятості або за його дорученням у центр зайнятості АР Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості за отриманням дозволу на використання праці іноземця. Документи, необхідні для отримання такого дозволу, оформлює роботодавець, який запрошує на роботу іноземця.
Зокрема, до центру зайнятості потрібно подати такий пакет документів (нумерується кожен аркуш, першою нумерується заява роботодавця):
1) заяву;
2) дві кольорові фотокартки розміром 3,5х4,5 см (на зворотному боці фотографій потрібно вказати прізвище, ім’я та по батькові іноземця);
3) обґрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення відповідних умов для його перебування (проживання) та діяльності (складається у довільній формі). Зазначаються ділові якості іноземця, досвід роботи, кваліфікація, пояснюється необхідність використання його праці. Доцільно також вказати дату направлення до місцевого центру зайнятості адміністративних даних про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за спеціальністю, на яку планується прийняти іноземця, та результати пошуку необхідних спеціалістів із числа безробітних, які перебувають на обліку у службі зайнятості, а також інші засоби пошуку необхідних спеціалістів із числа громадян України;
4) документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця у центрі зайнятості;
5) довідку органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів);
6) довідку центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом (береться в районному центрі зайнятості);
7) квитанцію про внесення плати за розгляд заяви у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожного іноземного громадянина (нагадаємо, станом на 01.01.2013 р. сума мінімальної заробітної плати складає 1 147 грн, а з 01.12.2013 р. — 1 218 грн). Квитанція про внесення плати подається в оригіналі, з печаткою банку та обов’язковим зазначенням назви підприємства, яке подає заяву на оформлення або продовження дозволу на використання праці іноземного громадянина;
8) копію проекту трудового договору (контракту), засвідчену роботодавцем (має значиться саме слово «проект»). Проект трудового контракту має бути засвідчений підписом роботодавця, але в ньому не потрібно вказувати дату договору та дату набрання чинності трудового договору (контракту), інакше комісія може сприйняти такий трудовий договір (контракт), як такий, що набрав чинності, а трудові відносини між роботодавцем і працівником такими, що вже фактично існують без дозволу на працевлаштування іноземця. Встановлення факту даної обставини загрожує роботодавцеві накладенням штрафу за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2013 р. — 22 940 грн);
9) довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця (у разі наявності на підприємстві режимно-секретного органу також підписану його керівником), про те, що робоче місце або посада, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов’язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці;
10) довідка органу внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості у іноземця, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України. У місті Києві таку довідку можна отримати в Департаменті інформаційних технологій МВС України (за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10). Довідка оформлюється і видається протягом одного місяця і більше. Крім того, такі довідки видаються у кожному регіональному УМВС України;
11) довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством (така довідка необхідна, якщо на момент оформлення дозволу іноземець перебуває за межами України);
12) копії статуту роботодавця, що засвідчені в установленому порядку;
13) копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця;
14) копії сторінок паспортного документа іноземця, що містять основні ідентифікаційні дані (тобто всі сторінки, на яких зроблено певні відмітки). Потрібно надавати копію сторінок закордонного паспорта, номер якого буде внесено у дозвіл на працевлаштування. До копії паспорта додається його нотаріально засвідчений (у бюро перекладів) переклад українською мовою;
15) виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Слід пам’ятати, що рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається протягом 30 календарних днів директором чи заступником директора центру зайнятості, але за рекомендацією спеціально створеної комісії, яка розглядає подані роботодавцем документи.
Для окремих категорій іноземців Порядком № 322 встановлені деякі особливості отримання дозволу. Зокрема, відповідно до п. 6 Порядку № 322 для отримання дозволу на використання праці іноземця, який направлений іноземним суб’єктом господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, роботодавець подає документи, зазначені у п. 5 Порядку № 322 (крім документів, передбачених абзацами четвертим і дев’ятим), а також копію зазначеного договору (контракту).
Крім того, для отримання дозволу на використання праці іноземця, який належить до категорій «внутрішньокорпоративні цесіонарії» або «особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні» (це фізичні особи, які тимчасово приїздять до України за контрактами для безпосереднього надання послуг та мають відповідний рівень кваліфікації), роботодавець разом з документами, зазначеними у п. 5 Порядку № 322 (крім документів, передбачених абзацами четвертим і дев’ятим), подає:
— рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну;
— копію контракту іноземця з іноземним суб’єктом господарювання про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;
— копію контракту про безпосереднє надання послуг в Україні (для іноземця, який належить до категорії «особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні»).
Нагадаємо, термін «внутрішньокорпоративний цесіонарій» у чинному законодавстві України закріплено Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським співтовариством та їх державами — членами, яку ратифіковано Законом України від 10.11.94 р. № 237/94-ВР. Згідно з п. «с» ст. 35 зазначеної Угоди внутрішньокорпоративний цесіонарій визначається як фізична особа, яка працює в організації на території сторони (іншої країни) і є тимчасово переведеною у контексті здійснення економічної діяльності на території іншої сторони. Організація, про яку йде мова, повинна мати своє основне місце ділової активності на території сторони (іншої країни) і переведення має здійснюватися до закладу (філії, дочірньої компанії) цієї організації для фактичного здійснення подібної економічної діяльності на території іншої сторони.
Слід також звернути увагу, що дозвіл потрібно отримувати не тільки на конкретну особу, а й на конкретне робоче місце для цієї особи.
Дозвіл на використання праці іноземця видається строком до одного року, а для іноземців, які належать до категорії внутрішньокорпоративних цесіонаріїв або осіб, що надають послуги без комерційної присутності в Україні, — не більше ніж три роки. Строк дії зазначеного дозволу може бути продовжено на два роки, для чого роботодавець подає до центру зайнятості не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу документи, зазначені у п. 7 Порядку № 322.
Після закінчення строку дії дозволу на використання праці іноземця роботодавець повертає такий дозвіл до центру зайнятості.

 

Найпоширеніші причини відмови у видачі дозволу

Як бачимо, процедура працевлаштування іноземців в Україні чітко врегульована законодавством, тому за умови належної документальної підготовки та виконання зазначених вище вимог законодавства труднощів з цим питанням виникати не повинно. Але незалежно від стану ринку праці та тенденцій його розвитку дозвіл на використання праці іноземця не видається, а строк його дії не продовжується, у разі якщо:
— у документах, поданих для оформлення дозволу, містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
— трудовим договором (контрактом) передбачено умови праці іноземця гірші, а розмір заробітної плати менший, ніж для громадян України, які виконують аналогічну роботу;
— роботодавець має намір найняти іноземця на роботу, яка відповідно до законодавства пов’язана з належністю до громадянства України або потребує надання допуску до державної таємниці;
— виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
— є рішення відповідних органів про видворення іноземця за межі України;
— минуло менше одного року від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи ІМ-1 чи анулювання попереднього дозволу;
— роботодавець має заборгованість перед Фондом;
— іноземець на момент оформлення дозволу відбуває покарання за скоєння злочину або перебуває під слідством;
— роботодавець порушив строки подання документів на продовження строку дії дозволу;
— внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність у використанні роботодавцем праці іноземця.
Відмову у видачі дозволу на працевлаштування іноземця роботодавець може оскаржити у Державному центрі зайнятості або в суді.

 

Стаття взята з сайту economist.net.ua
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків»

 

kadrovik.ua

Матеріали до теми


Бронювання працівників: роз’яснення юриста
Попри те що захист держави — це конституційний обов’язок громадян України, законодавець передбачив для певної категорії громадян можливість не виконувати ...
Соціальна відповідальність роботодавця охоплює за певних умов і пенсійне забезпечення колишніх працівників
Соціальна відповідальність роботодавця (його правонаступника) охоплює не лише економічні обов’язки перед працівниками, а й містить соціальну й етичну складову, що ...
Законопроєкт № 10449: що потрібно знати про мобілізацію в Україні
Верховна Раді 30 січня 2024 року зареєструвала урядовий проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих ...
Відмінності виконання роботи за трудовими і цивільно-правовими договорами
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. При цьому трудовий договір треба ...