До Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі – Порядок № 1266), 4 липня 2015 року було внесено зміни.
По суті, Порядок № 1266 викладено в новій редакції, у зв’язку з чим в уповноважених осіб підприємств, установ та організацій, які займаються нарахуванням та призначенням соціальних виплат, а саме допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах, одразу виникло безліч запитань з приводу застосування цього нормативно-правового акта на практиці.
При цьому на Міністерство соціальної політики України було покладено обов’язок розробити й затвердити приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, які, по суті, мають стати невід’ємною частиною Порядку № 1266.
21 жовтня 2015 року наказом Міністерства соціальної політики України № 1022 затверджено «Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – Наказ № 1022). У розділі III наведено приклади обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. Розглянемо їх більш докладно.
| ПРИКЛАД 1 Про визначення розрахункового періоду особі, яка пропрацювала перед настанням страхового випадку більше року |
| Застрахована особа захворіла 20 квітня 2015 року. |
Пояснення до прикладу
У прикладі тлумачиться порядок застосування пункту 25 Порядку № 1266, яким визначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (із першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок.
| ПРИКЛАД 2 Про визначення розрахункового періоду особі, яка пропрацювала перед настанням страхового випадку менше року |
| Застрахована особа прийнята на роботу 1 червня 2015 року. Страховий випадок (тимчасова непрацездатність) настав 22 червня 2015 року. |
Пояснення до прикладу
У наведеному вище прикладі показано принцип застосування пункту 27 Порядку № 1266, яким передбачено, що у разі коли застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Варто також згадати пункт 26 Порядку № 1266, яким визначено, що у разі якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
Тобто у разі якщо працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем, скажімо, із 17 березня 2015 року, а страховий випадок (тимчасова непрацездатність) настав 12 жовтня 2015 року, розрахунковим періодом для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства та для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності буде період з 1 квітня по 30 вересня 2015 року.
| ПРИКЛАД 3 Про обчислення середньоденної заробітної плати особі, яка перед настанням страхового випадку не мала заробітку з поважних причин |
| У застрахованої особи, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у липні 2015 року виникає право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Страховий стаж застрахованої особи в розрахунковому періоді відповідно до законодавства становить більше шести місяців. Посадовий оклад на час настання страхового випадку становить 4000 грн. |
Пояснення до прикладу
Наведеним вище прикладом, по суті, доповнено пункт 28 Порядку № 1266, яким визначено, що у разі якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, у т. ч. внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається, виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, установленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок провадиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), установленого законом на день настання страхового випадку.
Отже, наведеною вище нормою не було передбачено порядку обчислення розміру середньоденного заробітку для осіб, які перед настанням страхового випадку (вагітність та пологи) не мали заробітку з поважних причин.
Однак, оскільки Наказ № 1022 є офіційним документом, у якому тлумачаться норми Порядку № 1266, положення пункту 28 цього Порядку можна застосовувати при обчисленні розміру середньоденного заробітку для осіб, які перед настанням страхового випадку (вагітність та пологи) не мали заробітку з поважних причин.
| ПРИКЛАД 4 Про обчислення середньоденної заробітної плати особі, яка отримує високу заробітну плату | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Листок непрацездатності по вагітності та пологах виданий з 4 вересня 2015 року по 7 січня 2016 року.
Із урахуванням вимог пункту 4 Порядку № 1266 середня заробітна плата становитиме: 20706,00 грн. : 30,44 = 680,22 грн.
При виконанні вимог абзаців другого й третього пункту 29 Порядку № 1266 в частині визначення суми страхової виплати в розрахунку на місяць застосовується аналогічний алгоритм обмеження. |
Пояснення до прикладу
У наведеному вище прикладі показано спосіб застосування частини 2 статті 24, статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105), а також пунктів 2, 4, 5 і 29 Порядку № 1266.
У розглянутому вище прикладі не враховано того факту, що з 1 вересня 2015 року відповідно до змін, унесених до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, розмір мінімальної заробітної плати і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становлять 1378 грн.
У зв’язку з цим відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, а це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнювала 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, на яку нараховувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), починаючи з 1 вересня 2015 року становила 23426,00 грн., а з 1 січня 2016 року дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму, що становить 34450 грн.
Найбільш імовірною причиною такого неврахування є те, що зазначені приклади готувалися до того, як були внесені відповідні зміни до законодавства.
Залишається лише сподіватися, що найближчим часом приклади, затверджені Наказом № 1022, будуть приведені у відповідність до норм законодавства. У такому разі таблиця «Оплата листка непрацездатності з урахуванням вимог пункту 2 Порядку № 1266» матиме такий вигляд:
| Місяці | Дні, що підлягають оплаті | Нарахована сума допомоги, грн. | Сума страхової виплати, обчислена з урахуванням обмежень пункту 2 Порядку № 1266, грн. |
| Вересень 2015 | 27 | 18365,94 | 18365,94 |
| Жовтень 2015 | 31 | 21086,82 | 21086,82 |
| Листопад 2015 | 30 | 20406,60 | 20406,60 |
| Грудень 2015 | 31 | 21086,82 | 21086,82 |
| Січень 2016 | 7 | 4761,54 | 4761,54 |
| Разом | 126 | 85707,72 | 85707,72 |
Разом із тим особливо корисним для більшості роботодавців є останній абзац наведеного вище прикладу, в якому вказується, що при виконанні вимог абзаців другого й третього пункту 29 Порядку № 1266 в частині визначення суми страхової виплати в розрахунку на місяць застосовується аналогічний алгоритм обмеження. Під час визначення розміру соціальних виплат частіше виникають запитання не щодо обмеження максимального розміру допомоги, а щодо обмеження розміру допомоги розміром мінімальної заробітної плати. Оскільки в Наказі № 1022 не приділено належної уваги пункту 29 Порядку № 1266, розглянемо його самостійно.
Згідно з пунктом 29 Порядку № 1266, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку:
– допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку;
– допомоги по вагітності та пологах, – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку.
Пунктом 5 Порядку № 1266 передбачено, що в разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається діленням тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (якщо особа працює в режимі неповного робочого дня або тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).
Таким чином, середньоденний заробіток, з якого визначається розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності для осіб, котрі не мають шести місяців страхового стажу перед настанням страхового випадку, на сьогодні не може перевищувати:
1378,00 грн. : 30,44 = 45,27 грн.
Середньоденний заробіток, з якого визначається розмір допомоги по вагітності та пологах для осіб, котрі не мають шести місяців страхового стажу перед настанням страхового випадку, на сьогодні не може перевищувати:
2756,00 грн (двократний розмір мінімальної заробітної плати, установлений на час настання страхового випадку : 1378,00 грн · 2) : 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів) = 90,54 грн.
Розглянутий у попередньому абзаці варіант розрахунку можливий за умови, що заробітна плата працівниці, якій надається допомога по вагітності та пологах, є більшою за подвійний розмір мінімальної заробітної плати. Якщо ж фактичний заробіток менший за вказаний розмір, розрахунок провадиться з посадового окладу, але із суми, яка не нижча за розмір мінімальної заробітної плати.
| ПРИКЛАД 5 Про обчислення середньоденної заробітної плати особі, яка не працювала в розрахунковому періоді кілька днів із поважних причин | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Застрахована особа захворіла у вересні 2015 року.
Розрахунок середньоденної заробітної плати: |
Пояснення до прикладу
У наведеному вище прикладі розтлумачено, як застосовувати пункт 3 Порядку № 1266, зокрема, передбачено, що середньоденна заробітна плата обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин. У Порядку № 1266 виокремлено п’ять таких поважних причин:
– тимчасова непрацездатність, а саме період, який засвідчено листком та/або листками непрацездатності;
– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, а саме період, який засвідчено листком та/або листками непрацездатності;
– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
– відпустка без збереження заробітної плати.
| ЗВЕРНУТИ УВАГУ |
| Із розрахункового періоду виключається лише той період відпустки без збереження заробітної плати, яку надано відповідно до норм законодавства (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 20 серпня 2015 року № 5.2-32-1359). |
Також пунктом 3 Порядку № 1266 визначено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. При цьому, навіть якщо в такому місяці відбулося нарахування й виплата коштів, із яких сплачено єдиний внесок, ані дні, ані суми, виплачені в цьому місяці, до розрахунку не беруться (лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 серпня 2015 року № 5.2-32-1380).
| ПРИКЛАД 6 Про обчислення середньоденної заробітної плати особі, якій донараховано заробітну плату за попередні місяці або помилково нараховано і в подальшому утримано зайві кошти | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тимчасова непрацездатність застрахованої особи триває з 5 по 12 серпня 2015 року. Посадовий оклад застрахованої особи – 2500,00 грн. Протягом розрахункового періоду (серпень 2014 року – липень 2015 року) відбувалися коригування заробітної плати:
|
Пояснення до прикладу
У наведеному вище прикладі тлумачиться спосіб застосування пункту 32 Порядку № 1266, яким визначено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до Державної фіскальної служби України.
Відповідно, якщо на розрахунковий період припадає один або кілька місяців, у яких було проведено донарахування заробітної плати за попередні місяці, навіть за ті, які не потрапили до розрахункового періоду, суми такого донарахування враховуються при визначенні розміру середньоденного заробітку. У той же час якщо в одному або кількох місяцях, які припадають на розрахунковий період, помилково нарахували й виплатили надлишкову заробітну плату, яка була сторнована в наступних місяцях, що не потрапили до розрахункового періоду, підстав для виключення помилково нарахованих сум нема, принаймні до надання відповідними органами додаткових роз’яснень або до внесення змін до Порядку № 1266 чи Наказу № 1022.
| ПРИКЛАД 7 Про обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності особі, яка в розрахунковому періоді має страховий стаж менше шести місяців |
| Застрахована особа прийнята на роботу 1 липня 2015 року. Страховий випадок настав 5 серпня 2015 року. Загальний страховий стаж становить 2 роки 7 місяців. За даними Державного реєстру перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше шести календарних місяців. |
Пояснення до прикладу
На сьогодні мінімальна заробітна плата становить 1378,00 грн. Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати, який визначено з мінімальної заробітної плати, становить: 1378,00 грн. : 30,44 = 45,27 грн.
Неважко помітити, що при складанні наведеного вище прикладу співробітники Міністерства соціальної політики України досить цікаво розтлумачили спосіб застосування пункту 29 Порядку 1266, а саме вони склали приклади так, нібито зазначеної норми нема взагалі, а є лише частина 4 статті 19 Закону № 1105. Однак, оскільки Наказ № 1022 має силу нормативного документа й, по суті, є доповненням до Порядку № 1266, саме в такий спосіб треба визначати розмір середньоденної заробітної плати у разі, коли перед настанням страхового випадку особа сплачувала страхові внески менше шести місяців.
| ПРИКЛАД 8 Про обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах особі, яка в розрахунковому періоді має страховий стаж менше шести місяців | |||||||||||||||||||||||||
| Застрахована особа була прийнята на роботу 3 червня 2015 року, а 10 жовтня 2015 року в неї настало право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Страховий стаж застрахованої особи у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку становить 4 місяці (перше місце роботи). Середня заробітна плата підлягає обмеженню відповідно до пункту 29 Порядку № 1266. Розмір мінімальної заробітної плати на час настання страхового випадку становить 1378 грн.
Оскільки середня заробітна плата, обчислена з фактичної заробітної плати, є вищою за розмір двократного розміру мінімальної заробітної плати, допомога по вагітності та пологах розраховується, виходячи із середньої заробітної плати, обчисленої із двократного розміру мінімальної заробітної плати, тобто 90,54 грн. |
Пояснення до прикладу
У наведеному вище прикладі тлумачиться спосіб визначення середньоденного заробітку для розрахунку допомоги по вагітності та пологах відповідно до пункту 29 Порядку № 1266.
Наведений вище спосіб розрахунку застосовують у разі, коли заробітна плата працівниці є більшою за подвійний розмір мінімальної заробітної плати, а саме 2756 грн. (1378 грн. · 2). Проте якщо заробітна плата працівниці менша, ніж 2756 грн., і становить, скажімо, 2000 грн., середньоденний заробіток визначають відповідно до пункту 5 Порядку № 1266, а саме: 2000 грн. : 30,44 = 65,70 грн.
| ПРИКЛАД 9 Про обчислення середньоденної заробітної плати особі, яка працює за сумісництвом | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Застрахована особа працює за основним місцем роботи й за сумісництвом. На роботу за сумісництвом прийнята 5 травня 2015 року. 5 вересня 2015 року застрахована особа захворіла.
|
Пояснення до прикладу
У наведеному вище прикладі розтлумачено норму пункту 30 Порядку 1266, а саме наочно показано, що середньоденний заробіток сумісникові розраховується із суми його фактичного заробітку, однак лише з тієї його частини, яка в сумі із заробітною платою, отриманою за відповідний період на основному місці роботи, не перевищує максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. З 1 вересня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн., тобто розмір максимального заробітку, з якого сплачуються страхові внески, як сказано вище, становить 23426,00 грн. (17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), з 1 січня 2016 року – 34450 грн. (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
| Микола Постернак | Експерт з питань соціального страхування |
Стаття надана редакцією журнала «Довідник кадровика»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків»
(детальніше — журнал «Довідник кадровика» № 2, 2016)
