Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Матеріальна допомога на оздоровлення у перший місяць після відпустки по догляду за дитиною до трьох років

Працівниця стала до роботи після відпустки для догляду за дитиною до трьох років. Чи має право бухгалтерія нарахувати їй матеріальну допомогу на оздоровлення (яка в установі дається до щорічної відпустки один раз на рік) у перший місяць виходу на роботу і чи може працівниця вимагат

На запитання відповідає Микола БОЙКО, доцент Академії адвокатури України

Виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки для певних категорій працівників може передбачатися безпосередньо законодавством, зокрема:

— відповідно до статті 35 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII передбачено, що державним службовцям допомога на оздоровлення виплачується при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу;

— згідно зі статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III передбачено, що посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу;

— відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 року № 268 керівникам органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів у межах установленого фонду оплати праці надано право надавати працівникам допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника;

— працівники, які обіймають посади педагогічних та науково-педагогічних працівників, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, мають право на отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, що передбачена статтею 57 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII та постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» від 31 січня 2001 року № 78.

Виплата допомоги провадиться за основним місцем роботи при наданні чергових відпусток згідно із графіком. Ця виплата є обов’язковою.

У разі поділу щорічної відпустки на частини допомога на оздоровлення виплачується працівникові один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної відпустки.

Якщо ж виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки прямо законодавством не передбачено, її можна передбачити колективним договором.

Слід зазначити, що матеріальна допомога на оздоровлення може виплачуватися незалежно від надання відпустки. Зокрема, згідно з чинними умовами оплати праці бюджетних установ, закладів та організацій, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298 (далі — Постанова № 1298) керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надавати працівникам цих установ, закладів та організацій матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Крім того, статтею 185 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен, якщо треба, видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу. Проте зазначена норма не містить будь-яких вказівок щодо визначення розміру матеріальної допомоги. Зазвичай про розмір і порядок надання такої допомоги детальніше зазначається в колективному договорі.

Якщо ж у нашому випадку йдеться про працівницю, якій законодавством чи колективним договором передбачено виплату допомоги на оздоровлення саме при наданні щорічної відпустки, така допомога має виплачуватися їй незалежно від того, скільки часу вона фактично пропрацювала після виходу із соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але лише в разі надання їй щорічної відпустки. Одначе право на одержання матеріальної допомоги згідно з Постановою № 1298 чи зі статтею 185 КЗпП працівники мають попри те, одержали вони допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно з відповідним законодавством (колективним договором) чи ні.

Працівниця не має права на виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за попередні роки, коли вона фактично перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки їй щорічна відпустка за цей період не надається, бо відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 6 цього Закону), час частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не зараховується.

Журнал "Довідник кадровика", №9, 2011