Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

ПЕРЕНЕСЕННЯ РОБОЧИХ ДНІВ У 2016 РОЦІ ДЛЯ СВЯТКУВАННЯ СВЯТ: оплата листків непрацездатності, направлення у відрядження, надання щорічних відпусток в період перенесення робочих днів

Дата публікації: 24.12.2015

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 45 Конституції України гарантує кожному, хто працює, право на відпочинок. Це право працівник реалізує отриманням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час тощо. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом, тобто Кодексом законів про працю (далі — КЗпП).

Поняття «вихідні», «святкові», «неробочі», «робочі» дні

Вихідні дні — це дні щотижневого відпочинку. Відповідно до ст. 52 та ст. 67 КЗпП при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Згідно з частиною другою ст. 67 КЗпП загальним вихідним днем є неділя. Однак, на практиці «неділя» є вихідним днем для працівника як правило, оскільки є працівники, які, наприклад, здійснюють охорону підприємства або прибирають службові приміщення, і виконують інші роботи в цей день тижня. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. Найчастіше це — субота, однак може бути й понеділок або п’ятниця, або інший день.

За загальним правилом, кількість вихідних днів (один чи два) встановлюється з розрахунку на календарний тиждень. Тільки при режимі підсумованого обліку робочого часу за рахунок продовження тривалості роботи протягом дня (зміни) вихідні дні можуть чергуватися з робочими днями через один, два, три чи інше число днів.
Законодавчого визначення поняття робочий день немає, але можна взяти визначення з тлумачного словника «робочий день» — час доби, протягом якого працівник зайнятий на підприємстві чи в установі. Тривалість робочого дня регулюється законодавством.

Святкові та неробочі дні

В українському законодавстві святкові та неробочі дні визначені ст. 73 КЗпП:

1 січня — Новий рік;
7 січня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня — День Перемоги;
28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День незалежності України.

Робота також не проводиться і в дні великих релігійних свят. Такі дні, згідно зі ст. 73 КЗпП, називаються «неробочими», чим наголошується на їх недержавному характері. Проте держава, шануючи релігійні традиції більшості населення, закріпила це положення у законі, тобто в КЗпП:

7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, які сповідують відповідні релігії, надається до трьох днів відпочинку впродовж року для святкування їхніх великих свят із відпрацюванням за ці дні.
Робота у святкові й неробочі дні допускається у виняткових випадках, аналогічно як і у вихідні дні та на тих же умовах. Робота у ці дні компенсується або подвійною оплатою, або наданням іншого дня відпочинку.

Важлива інформація!
У випадку, коли з вихідним днем збігається святковий або неробочий день, перелік яких вказано в ст. 73 КЗпП, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

ПЕРЕНЕСЕННЯ днів у 2016 році

У 2016 році встановлені такі святкові і неробочі дні:

1 січня — Новий рік (п’ятниця);
7 січня — Різдво Христове (четвер);
8 березня — Міжнародний жіночий день (вівторок);
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих (неділя, понеділок);
1 травня — Великдень (неділя);
9 травня — День Перемоги (понеділок);
19 червня — Трійця (неділя);
28 червня — День Конституції України (вівторок);
24 серпня — День незалежності України (середа);
14 жовтня — День захисника України (п’ятниця).

Кожного року, Кабінет Міністрів України з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу для видає розпорядження про перенесення робочих днів на відповідний рік, не виняток і 2016 рік. Відповідне розпорядження Кабінет Міністрів України прийняв 11 листопада 2015 року за №1155-року; далі — розпорядження № 1155-р (розпорядження має рекомендаційний характер) в тексті якого зазначено:

Для створення сприятливих умов для святкування 7 січня — Різдва Христового, 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України, а також раціонального використання робочого часу Уряд рекомендує керівникам підприємств, установ та організацій перенести у 2016 році для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:

п'ятниці 8 січня — на суботу 16 січня;
понеділка 7 березня — на суботу 12 березня;
понеділка 27 червня — на суботу 2 липня.

Виняток становлять органи:
— Пенсійного фонду;
— Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»;
— Державної казначейської служби;
— банків.

Спеціальний режим роботи банків у згадані дні визначає Національний банк України. Згідно з розпорядженням № 1155-р, у січні 8 січня також буде вихідним днем, утворюючи чотириденні канікули з 7 по 10 січня.
Так само буде чотири вихідних дні для святкування 8 Березня (5–8 березня) і дня Конституції України (25–28 червня).
Вихідні дні 8 січня, 7 березня і 27 червня рекомендується відпрацювувати по суботах 16 січня, 12 березня і 2 липня відповідно.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
На 1 травня 2016 (неділю) припадає одразу два свята: День солідарності трудящих та Великдень.
Відповідно до ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. В неділю 1 травня буде одразу два свята, додатковий вихідний буде лише один — 3 травня.

Порядок застосування перенесення днів
Частиною четвертою ст. 67 КЗпП передбачено, що з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України (далі — КМУ) не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Відповідно до частини 5 ст. 67 КЗпП власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації КМУ не пізніше ніж за два місяці повинен видати наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), якщо є.

АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Робота у вихідний день

Запитання
На підприємстві перенесено 8 січня на 16 січня 2016 року. Як діяти роботодавцю, якщо працівника направили на робту 8 січня (у вихідний день)?

Відповідь
Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині другій цієї статті.

Крім того, допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 КЗпП України.

Компенсація за роботу у вихідний день визначено ст. 72 КЗпП. Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 цього Кодексу, тобто у подвійному розмірі.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Якщо обрано надання дня відпочинку , то день відпочинку в порядку компенсації за роботу у вихідний день повинен надаватися по можливості через найкоротший проміжок часу після залучення працівника до роботи у вихідний день. Однак, сторони не позбавлені права домовитися про надання іншого дня відпочинку, приурочивши його, наприклад, до початку або закінчення відпустки, тощо.

Якщо ж обрали подвійну оплату, то відповідно до норм ст. 107 КЗпП України праця осіб, які залучались до роботи у святковий чи неробочий день, оплачується у подвійному розмірі:

• відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
• працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Щорічна основна відпустка

Запитання
Працівник взяв відпустку тривалістю 24 календарних дні з 23.12.2015 року Закінчення 24 календарних днів припадає на 15 січня 2016 року. Коли необхідно вийти на роботу працівникові, якщо на підприємстві прийнято рішення про перенесення 8 січня на 16 січня? На підприємстві 5-тиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — субота, неділя.

Відповідь
Перше, що хотілося зауважити, що якщо на період відпустки щорічної основної припадає два святкові дні (1 і 7 січня), щорічна основна відпустка продовжується на 16 і 17 січня. Якщо на підприємстві перенесено робочий день з 8 січня (п’ятниця) на суботу 16 січня (видано відповідний наказ), вийти на роботу працівникові 18 січня 2016 року, відпрацьовувати 16 січня немає потреби.
Відповідно до законодавства, святкові і неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, не враховуються тільки при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 5 Закону «Про відпустки»).

Якщо робочі дні не переносилися вийти на роботу працівникові потрібно все одно 18 січня 2016 року. Далі робота продовжується в звичайному режимі.

Відпустка без збереження заробітної плати

Запитання
Працівник взяв відпустку без збереження заробітної плати, тривалістю 14 календарних днів з 02 січня 2016 року. Закінчення такої відпустки припадає на 15 січня 2016 року.

Відповідь
Якщо працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, продовжувати на два святкових дні немає потреби. Якщо на підприємстві перенесено робочий день з 8 січня (п’ятниця) на суботу 16 січня (видано відповідний наказ), вийти на роботу працівникові 16 січня 2016 року.
Якщо ж не має перенесення, то 16 січня для працівника вихідний день.

Відрядження

Запитання
Як вчинити роботодавцю, якщо необхідно направити працівника у відрядження в ті дні, які стали неробочими в результаті перенесення?

Відповідь
Якщо роботодавцю необхідно направити працівника у відрядження в ті дні, які стали неробочими в результаті перенесення, то потрібно враховувати наступне:

• дні перебування у відрядженні, що припадають на вихідний день, оплачуються в подвійному розмірі за ст. 107 КЗпП тільки в тому випадку, якщо працівник працює в цей день в поїздці. У табелі такий день відзначається як відрядження. Час проїзду до місця відрядження і назад роботою не вважається;
• якщо працівник їде у відрядження у вихідний день, то після повернення з відрядження роботодавець у встановленому порядку зобов'язаний надати йому інший день відпочинку. День виїзду у відрядження наголошується в табелі як вихідний день;
• якщо працівник повертається з відрядження у вихідний день (і це передбачено наказом про направлення у відрядження), то працівникові може надаватися інший день відпочинку. Тут передбачено право роботодавця, а не обов'язок надати працівникові відгул. День повернення з відрядження у вихідний день відзначається в табелі як вихідний.

Хвороба працівника в період перенесення робочих днів на 2016 рік

Що стосується перенесення робочих днів в період тимчасової непрацездатності, то відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV (далі — Закон № 1105) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом. Відповідно до п. 3Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (далі — Порядок), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі — єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Отже, у разі, якщо в місяці розрахункового періоду застрахована особа частину місяця хворіла, то заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру, нараховані та виплачені в даному місяці, включаються при обчисленні середньої заробітної плати в повному обсязі.

Відповідно до змін у Порядок було викладено в новій редакції постановою КМУ від 26 червня 2015 р. № 439 (н. ч. 4 липня 2015). Розрахунковий період в розрахунку середньої зарплати для страхових випадків раніше було 6 календарних місяців, з 04.07.2015 — 12 календарних місяців. Окрім того, до не відпрацьованого з поважних причин часу тепер віднесли періоди відпусток без збереження зарплати.
Раніше оплаті підлягали робочі дні, з 04.07.2015 календарні дні тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах та в інших страхових випадках (п. 2 Порядку). Тобто, віднині не важливо який день припадає на хворобу працівника, робочий, вихідний, святковий, вони всі підлягають оплаті.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженим постановою правління Фонду від 23.06.2008 року № 25 комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі ЛН та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Тобто саме комісія відповідно до п. 3 ст. 50 Закону № 2240 приймає рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо на підприємстві, в установі, організації наказом роботодавця день 8 січня 2016 року був встановлений вихідним, а день — 16 січня 2016 року — робочим, то працівники, які хворіли в установлений наказом вихідний день, мають працювати відповідно до встановленого графіка робочого часу, тобто день — 16 січня 2015 року для них має бути робочим. При цьому тривалість встановленого робочого дня у суботу має дорівнювати тривалості робочого дня, за який проводиться відпрацювання.

Ольга Харечко, заступник головного редактора журналу «Довідник кадровика», експерт всеукраїнського громадського обєднання «ВАК», експерт Єдиної електронної системи «КАДРОВИК-онлайн»

Стаття надана ресурсом  ДИНА ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА "КАДРОВИК-онлайн"