Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Перевірки у сфері праці по-новому: на що звернути увагу бізнесу

Дата публікації: 19.06.2017

Нещодавно набув чинності важливий у сфері регулювання трудових відносин документ − Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295. Як він змінить порядок перевірок у сфері праці та на що звернути увагу бізнесу – далі.

Головні новації

Відтепер перевіряти трудові питання буде не тільки Держпраці, а й виконкоми місцевих рад (останні – з питань своєчасності/повноти оплати праці, дотримання мінімальних гарантій у сфері оплати праці, оформлення трудових відносин). Перевірятимуть суб’єктів господарювання, в основному, виконкоми. Головною ж функцією Держпраці є нагляд за тим, наскільки законно виконкоми проводять ці перевірки. Не до кінця зрозуміло, чи має право сама Держпраці проводити перевірки суб’єктів господарювання.

У 2017 році встановлено мораторій на перевірки, з-під дії якого «випали» багато органів, у тому числі Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) і Держпраці. Але ось виконкоми під його дію якраз потрапляють, що підтверджується листом Мінсоцполітики від 26.04.2017 р. № 8830/0/2-17/28. Це означає, що цьогоріч проводити такі перевірки вони ще не мають права.

Перевірки неможливі без затвердження низки підзаконних нормативних актів. Поки вони не затверджені, у бізнесу ще є час для підготовки.

Підстави для перевірки

Усі перевірки є позаплановими. Перелік підстав для їх проведення дуже широкий. Зокрема:

  • звернення працівника про порушення щодо нього законодавства про працю;
  • звернення фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин;
  • результати аналізу Держпраці або виконкомами інформації зі ЗМІ, відкритих джерел інформації, від фізосіб, держорганів, профспілок;
  • повідомлення органів нагляду про виявлені під час їх перевірок порушення трудового законодавства;
  • повідомлення ДФСУ щодо невідповідності кількості працівників обсягам виробництва (виконання робіт, надання послуг) стосовно середніх показників за відповідними видами діяльності;
  • повідомлення Пенсійного фонду України про:
  • роботодавців, які не подавали повідомлень про прийом на роботу;
  • роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників на умовах неповного робочого часу зросла на 20% і більше;
  • роботодавців, у яких кількість працівників на умовах цивільно-правових договорів становить 30% і більше;
  • працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця понад рік.

Права перевіряльників

Проблеми для бізнесу становитимуть не тільки об’ємний перелік підстав для перевірки, а й права контролерів.

Так, контролери під час перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин можуть приходити на перевірку і в будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці отримувати доступ до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень, у яких використовується наймана праця. Це право викликає багато запитань. Наприклад, чи можуть перевіряльники вийти на перевірку вночі? Крім того, чи можна не допустити їх у приміщення на тій підставі, що в ньому не використовується наймана праця?

Також представники контролюючих органів мають право ознайомлюватися з будь-якими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та які містять інформацію/відомості про питання, що є предметом перевірки, а також отримувати їх завірені копії та робити виписки. Їм дозволено наодинці або в присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам запитання, які стосуються законодавства про працю, отримувати на ці питання усні і/чи письмові пояснення. Слід зазначити, що звичайні працівники підприємства не зобов’язані розумітися на трудовому законодавстві, тож на специфічні запитання для них нормальною буде відповідь «не знаю», «не пам’ятаю» тощо. Відповідальності за це ні вони, ні їх роботодавець не несуть.

Причини для відмови в допуску до перевірки

Підстав для відмови в допуску лише три:

  • відсутність службового посвідчення. Його форму має затвердити Мінсоцполітики. Утім, її поки що немає. До відсутності посвідчення має прирівнюватися і відсутність його в реєстрі посвідчень. Вести такий реєстр повинна Держпраці, але поки незрозуміло, чи буде вона його публікувати;
  • відсутність на сайті Держпраці рішень Мінсоцполітики про форму службового посвідчення інспектора з праці, акта, довідки, припису, вимоги, переліку питань, які повинні інспектуватися;
  • перевищення граничного терміну проведення перевірки. Зауважимо, що перевірки не можуть перевищувати 10 робочих днів, а для суб’єктів малого та мікропідприємництва – двох робочих днів.

Якщо не допустити перевіряльників до перевірки без законних підстав, для підприємства це може спричинити чималий штраф – у розмірі трьох мінімальних зарплат, а якщо перевірка призначена з питань з абзацу 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю (зокрема, оформлення трудових відносин) – у розмірі 100 мінімальних зарплат (на сьогодні це 320 тис. грн). Такі самі штрафи загрожують, якщо перешкоджати перевіряльникам у реалізації їхніх прав.

Джерело: devisu.ua

Видання для кадровиків