Сезонні роботи

Можливість найму на один сезон у різних сферах діяльності (сільському господарстві, громадському харчуванні тощо) буває дуже вигідною пропозицією як для підприємства, установи, організації (підприємство), так і для працівника

Умови праці сезонних працівників відрізняються від умов праці працівників із постійним місцем роботи. Особливості праці сезонних працівників установлюються ст. 7 Кодексу законів про працю Украї­ни (КЗпП), Указом Президії ВР СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 № 310-IX (Указ № 310), який, у свою чергу, визначає умови праці сезонних працівників. Цей документ є чинним відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-XII в частині, що не суперечить Конституції і законам України.
Сезонними вважаються роботи, які через кліматичні та інші природні умови виконуються протягом визначеного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців (п. 1 Указу № 310).
Трудовий договір при прийнятті на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону.
Перелік сезонних робіт і сезонних галузей затверджено постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 28.03.1997 № 278 (Перелік).

1. Лісова промисловість і лісове господарство:
• заготівля лика;
• добування живиці, барасу і ялинкової сірки;
• заготівля пенькового осмолу;
• заготівля насіння;
• збирання і переробка харчових продуктів лісу;
• лісозахисні і протипожежні роботи: боротьба із шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів;
• лісокультурні роботи: підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках;
• польові лісовпорядні роботи.
2. Торф’яна промисловість:
• добування, сушіння та збирання торфу;
• болотяно-підготовчі роботи;
• ремонт й обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.
3. Сільське господарство:
• робота в овочівництві, садівництві, буряківництві, хмелярстві, виноградарстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, баштанних культур, тютюну, кормів, лікарських рослин;
• робота на інкубаторно-птахівничих, міжгосподарських інкубаторних станціях.
4. Переробні галузі промисловості:
• первинне виноробство;
• робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції;
• робота на підприємствах цукрової галузі промисловості.
5. Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку:
• роботи, пов’язані із санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у закладах відпочинку і санаторно-курортних закладах.
6. Транспортно-дорожній комплекс:
• авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.

У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.

До початку роботи за укладеним трудовим договором відповідно до ст. 29 КЗпП роботодавець зобов’язаний:
1. Роз’яснити працівникові його права та обов’язки й під розписку поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, й можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
2. Ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджує трудовий колектив за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Ці правила розробляються на основі типових і галузевих правил. У них конкретизовано вимоги законодавства щодо обов’язків роботодавця і працівників, зокрема, питання прийняття на роботу і звільнення, використання робочого часу, порядок застосування і форми заохочення за сумлінну працю, заходи впливу за порушення трудової дисципліни тощо.
У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.
Правила внутрішнього трудового розпорядку, статути й положення про дисципліну охоплюють основну частину положень, які визначають внутрішній трудовий розпорядок підприємства. Правила внутрішнього трудового розпорядку доповнюються технічними правилами, посадовими інструкціями, положеннями, якими визначаються порядок ви­конання роботи, спеціальні обов’язки працівників за окремими професіями, спеціальностями тощо.
3. Визначити працівникові робоче місце, забезпечити його потрібними для роботи засобами.
4. Проінструктувати працівника з правил техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки. Відповідно до пп. 6.3, 6.4 і 6.10 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (Положення № 15), з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи й посади, проводиться вступний інструктаж. Такий інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Положенням № 15 порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або у спеціально обладнаному приміщенні, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних і наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програму й тривалість інструктажу затверджує керівник підприємства.
Про проведення вступного інструктажу в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення цього інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу має бути зроблено відповідний запис (п. 6.3 Положення № 15).
До початку роботи безпосередньо на робочому місці з прийнятим працівником проводиться первинний інструктаж. Цей інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за інструкціями з охорони праці, які діють на підприємстві, відповідно до виконуваних робіт. Про проведення первинного інструктажу та допуск працівника до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.
Не виконавши зазначених дій, роботодавець не має права допускати прийнятого працівника до роботи. З метою уникнення можливих спірних питань у майбутньому, особливо в разі притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за порушення ним трудової дисципліни, доцільно всю зазначену вище інформацію доводити до відома прийнятого працівника під розписку. Особливо це стосується посадових інструкцій (функціональних обов’язків) працівника.

Трудові договори із сезонними працівниками, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 03.02.2003 № 06/2–4/13, є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:
• на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);
• на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
• характеру роботи або умов її виконання;
• інтересів працівника;
• в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є незаконним.
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником останнього потрібно попередити про сезонний характер роботи, про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу (додаток 1) та в наказі про прийняття на робо­ту (додаток 2). Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк.
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється згідно з п. 5 Указу № 310.

Треба знати!
Встановлення випробування при прий­нятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.

Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.

Зразок запису в трудову книжку

Прийнято вахтером у ТОВ «Лікувально–профілактичний заклад «РАДІСТЬ» на сезонну роботу.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності (ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (Закон № 504).
Відповідно до ст. 6 Закону № 504 сезонним працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 504 у разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору невикористана відпустка за бажанням працівника може надаватися (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) і у випадку, якщо час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У такому разі чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
У разі невикористання працівником відпустки при звільненні відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 504 йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Звільнення сезонних працівників проводиться згідно з наказом (розпорядженням) (додаток 3), який видається в останній день дії договору, у зв’яз­ку із закінченням строку дії строкового трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Зразок запису в трудову книжку

Звільнено у зв’язку із закінченням сезонної роботи, п. 2 ст. 26 КЗпП України.

Строковий трудовий договір може бути розірваний достроково. За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 39 КЗпП, передбачено, що строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково з ініціативи працівника в разі:
• порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору;
• його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
• наявності інших поважних причин і неможливості продовжувати роботу у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП, а саме: переїзд на нове місце проживання; вступ до навчального закладу з відривом від виробництва, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інваліда І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.
У такому разі роботодавець, за наявності поважних причин, має розірвати трудовий договір у строк, який працівник зазначив у заяві, навіть з наступного дня.
Якщо нема поважних причин, відповідно до ст. 6 Указу № 310 сезонні працівники мають право розірвати строковий трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за три дні, на відміну від «звичайних» працівників, які попереджають власника або уповноваженого ним органу за два тижні.
Роботодавець із власної ініціативи має право звільнити сезонного працівника на підставах, передбачених КЗпП (крім п. 5 ст. 40 КЗпП), зокрема, у разі:
• змін в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;
• виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
• прогулу (у т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
• поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
• вчинення за місцем роботи розкрадання (у т. ч. дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набув законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства.
Трудовий договір з робітниками і службовцями, зайнятими на сезонних роботах, відповідно до п. 7 Указу № 310 може бути розірвано з ініціативи адміністрації також у випадках:
• припинення робіт на підприємстві на строк понад два тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт у них;
• нез’явлення на роботу безперервно протягом понад один місяць унаслідок тимчасової непрацездатності.
У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання за робітниками і службовцями, зайнятими на сезонних роботах, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більш як до закінчення строку роботи за договором.
За відсутності у кожної зі сторін строкового трудового договору права на його дострокове розірвання вони можуть домовитися про припинення строкового трудового договору за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).

Працівникам, зайнятим на сезонних роботах, вихідна допомога виплачується у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП, а також при звільненні у зв’язку з припиненням робіт на підприємстві на строк понад два тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт у них (ст. 7, 8 Указу № 310).
Вихідна допомога таким працівникам, виплачується в розмірі тижневого середнього заробітку.

Постановою КМУ від 12.10.1992 № 583 затверджено Список сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи (Список сезонних робіт № 583).
Статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчого підпорядкування підприємств і організацій, за Списком сезонних робіт № 583 зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до загального трудового стажу за їх фактичною тривалістю.

ДОДАТОК 1

Директорові ТОВ «Лікувально-
профілактичний заклад «РАДІСТЬ»
Семихатьку В. М.

Іванченко М. М.

ЗАЯВА

Прошу прийняти мене на сезонну роботу з 28.05.2014 по 29.09.2014 на посаду вахтера.

26.05.2014                                                        Іванченко

ДОДАТОК 2

ТОВ «ЛІКУВАЛЬНО–ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ЗАКЛАД «РАДІСТЬ»

НАКАЗ

27.05.2014                       м. Боярка                          № 24-П

Про прийняття на сезонні роботи
Іванченко М. М.

ІВАНЧЕНКО Марію Миколаївну прийняти на сезонну роботу з 28.05.2014. по 29.09.2014 на посаду вахтера з окладом 2565,00 грн. на місяць.
Підстава: заява Іванченко І. С.

Директор                            Семихатько                   В. М. Семихатько

Вступний інструктаж проведено 28.05.2014, про що зроблено запис № 42/05 у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.

Інженер з охорони праці              Калиновський                    М. Калиновський
28.05.2014

ДОДАТОК 3

ТОВ «ЛІКУВАЛЬНО–ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ЗАКЛАД «РАДІСТЬ»

НАКАЗ

29.09.2014                          м. Боярка                          № 28-П

Про звільнення
Іванченко М. М.

ІВАНЧЕНКО Марію Миколаївну, вахтера, звільнити 29.09.2014 у зв’язку із закінченням сезонної роботи, п. 2 ст. 26 КЗпП України.
Підстава: наказ про прийняття на роботу від № 24-П від 27.05.2014.

Директор                            Семихатько                   В. М. Семихатько

Стаття надана редакцією газети «Кадри і зарплата»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків»
(детальніше — газета «Кадри і зарплата» № 1-2, 2015)

Автор: Оксана ЄРЕМЕНКО,
головний бухгалтер ТОВ «ОЛВIC»

kadrovik.ua