Кабмін підготував і зареєстрував у парламенті законопроект, що вносить істотні зміни в систему захисту персональних даних. Адвокат Владислав Подоляк прокоментував наслідки прийняття такого проекту закону.
Через два роки після набрання чинності Закону України «Про захист персональних даних» (далі – Закон) багато експертів вже почали підбивати підсумки правозастосовчої практики і передбачати подальші тенденції в даній сфері. Ті, хто не був посвячений у кулуарні новини та державні задумки, давали прогнози досить консервативні: система захисту приватності розвивається недостатньо динамічно, а деякі навіть втратили інтерес до даного напрямку.
Але законопроект № 2282 від 12.02.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення інституційної системи захисту персональних даних», що став тепер публічно доступним, дасть привід для нових дискусій. Автор законопроекту – Кабінет Міністрів України, що вже свідчить про реальність запропонованих змін в найближчому майбутньому.
Таким чином, якщо законопроект приймають, то після закінчення шестимісячного перехідного періоду нас чекає абсолютно нова інституційна розстановка в державному апараті. Так, Державна служба України з питань захисту персональних даних буде ліквідована. Усі ключові функції передаються Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (далі – Омбудсмен). Реєстрація баз персональних даних і ведення відповідного державного реєстру будуть покладені на Державну реєстраційну службу України, а Міністерство юстиції України – це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту персональних даних.
Омбудсмен і зараз здійснює парламентський контроль за дотриманням прав людини на захист персональних даних (ч. 2 ст. 22 Закону), але в майбутньому він буде грати ключову роль, адже його функції будуть включати:
– проведення перевірок; видання обов’язкових до виконання подань про усунення порушень;
– розгляд пропозицій і скарг; інформаційне та організаційне взаємодія з учасниками відносин; міжнародне співробітництво;
– моніторинг та ін.
Не слід забувати, що Омбудсмен має потужні повноваження за Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», в тому числі право невідкладного прийому всіма вищими посадовими особами держави, право відвідати будь-які місця без попередження, можливість отримати будь-яку інформацію та документи, право звертатися до Конституційного Суду України з поданням, вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства, а також подавати заяви в суд щодо захисту прав людини. Отже, передбачувані зміни повинні підсилити правовий механізм захисту персональних даних.
Без сумніву, Міністерство юстиції України і далі продовжить роботу з формування і реалізації державної політики щодо захисту персональних даних. У цьому плані підзаконна нормативно-правова база буде тільки вдосконалитися.
Слід також зазначити, що на сьогоднішній день питання своєчасної реєстрації баз персональних даних (далі – БПД) зайшло в організаційний кут, адже нереально обробити кілька мільйонів заявок на реєстрацію БПД, поданих до Держслужби з питань захисту персональних даних напередодні 2012 року (коли вводилися штрафи до 17 000 грн. за ухилення від реєстрації БПД). Тому «розібрати завали» в питанні реєстрації БПД силами Державної реєстраційної служби – це відмінна ідея.
Коментований законопроект вносить ряд коректив у склад адміністративних правопорушень у сфері захисту персональних даних, а також збільшує максимальний розмір штрафів за окремі адмінпроступкі з 17 000 грн. до 34 000 грн.
Владислав Подоляк, адвокат ЮФ «Василь Кісіль і партнери»,
член Міжнародної асоціації професіоналів із захисту персональних даних
