Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Спори щодо звільнення у разі втрати довір’я

Дата публікації: 04.05.2016

За наявності яких умов власник може звільнити працівника як такого, що втратив довір’я?

Що треба розуміти під поняттям «безпосереднє обслуговування грошових цінностей»?

На що відповідачі мають звернути увагу суду під час розгляду справи за позовом про поновлення на роботі працівника, звільненого на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України?

 

Особа працювала керівником філії товариства. Її звільнили за втрату довір’я. Особа звернулася до суду з позовом до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» з приводу визнання недійсним наказу про звільнення, зміни формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди...

ОБСТАВИНИ, ВИКЛАДЕНІ В ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ

У листопаді 2014 року позивач Г. звернувся до суду з позовом до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» з приводу визнання недійсним наказу про звільнення, зміни формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в якому просив:

— визнати недійсним наказ від 2 вересня 2014 року № ЗП000000293-0000000821 про його звільнення з посади керівника філії № 30 у м. Луцьку на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України за втрату довір’я;

— визнати формулювання підстав його звільнення відповідно до зазначеного наказу неправильним і таким, що не відповідає законодавству;

— зобов’язати відповідача змінити формулювання у трудовій книжці та звільнити його за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП;

— стягнути з відповідача на його користь для відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 30 000 грн. та середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до 24 квітня 2015 року в розмірі 18 886 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач Г. посилався на те, що він працював у ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» з 1 серпня 2012 року на посаді менеджера з надання кредитів, а з 1 березня 2013 року його було переведено на посаду керівника філії товариства в м. Луцьку. Відповідно до наказу від 2 вересня 2014 року № ЗП000000293-0000000821 його звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП за втрату довір’я.

Позивач Г. зазначав, що завжди працював належним чином, сумлінно та професійно, до дисциплінарної відповідальності ніколи не притягувався, за свою роботу неодноразово отримував премії, а з 1 березня 2013 року був підвищений до посади керівника філії. Вважає звільнення з ініціативи власника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП за втрату довір’я незаконним, оскільки дії відповідача суперечать законодавству України, бо він працював на посаді, яка, хоча й стосується грошових чи матеріальних цінностей, але не пов’язана з їх безпосереднім обслуговуванням, а таких обов’язків відповідач на нього не покладав.

Посилаючись на те, що йому не було надано можливості ознайомитися з будь-якими документами (крім наказу про звільнення — у день звільнення), які б указували на наявність його винних дій, надати свої доводи й висловити міркування з приводу зазначених обставин, а також посилаючись на те, що неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджає повсякденному життю, чим йому завдано моральної шкоди, позивач Г. просив задовольнити позов у повному обсязі.

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПІД ЧАС СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

Судом першої інстанції встановлено, що з 1 серпня 2012 року на підставі наказу № ЗП-П/000334-0000000821 позивача Г. було прийнято на посаду менеджера з надання кредитів у ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ».

1 березня 2013 року на підставі заяви позивача Г. та наказу № ЗП00000007-0000000821 його було переведено на посаду керівника філії № 30 ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» у м. Луцьку.

Також установлено, що пунктами 5.7–5.9 Положення про відокремлений підрозділ — філію № 30 ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» у м. Луцьку, затвердженого наказом товариства від 17 лютого 2014 року № 17-02 (далі — Положення), передбачено, що поточною діяльністю філії керує керівник філії, який у своїй діяльності підпорядковується генеральному директорові товариства.

Керівник філії діє на підставі статуту товариства, Положення, посадової інструкції, інших внутрішніх положень товариства й довіреності, виданої генеральним директором. Керівник філії: організовує поточну діяльність філії; у межах повноважень, визначених у довіреності генерального директора, підписує від імені товариства договори та вчиняє інші правочини; готує пропозиції генеральному директорові щодо прийняття і звільнення працівників філії, переведення їх на інші посади, преміювання; подає генеральному директорові доповідні записки з пропозиціями щодо потреби уводити нові посади або збільшувати кількість працівників на посадах, які вже є у філії; контролює реалізацію цілей і функцій філії тощо. Положенням, з-поміж іншого, передбачено, що керівник філії контролює суворе дотримання процедур і правил, які діють у товаристві, зокрема щодо надання кредитів.

Положенням також визначено, що службові (посадові) особи філії, які безпосередньо працюють із клієнтами, укладають договори і стежать за їх виконанням, несуть відповідальність згідно із законодавством та посадовими обов’язками. Підписуючи відповідні документи, вони погоджуються з обмеженнями, установленими товариством з метою недопущення дій, які можуть призвести до використання свого службового становища й пов’язаних із ним можливостей, а також можливостей філії та її авторитету в особистих, групових чи інших інтересах, що суперечать інтересам товариства.

Службові (посадові) особи філії зобов’язані належним чином виконувати свої посадові обов’язки на підставі посадових інструкцій, Положення, внутрішніх документів товариства (підп. 4.10.1–4.10.3 Положення).

Інструкцією про видачу кредитів у ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ»,яка діє разом із Внутрішніми правилами надання фінансових кредитів, затвердженими наказом товариства від 31 січня 2011 року № 4 (у новій редакції згідно з наказом від 4 березня 2014 року № 04-03), передбачено, що контроль і відповідальність за дотриманням викладених у ній правил несе регіональний менеджер (керівник філії), зокрема й щодо дотримання умов видачі кредитів.

З копії довіреності від 7 березня 2013 року вбачається, що позивач Г. був уповноважений генеральним директором уносити грошові кошти на поточний рахунок товариства й отримувати із цього поточного рахунка грошові кошти за чеками з чекової книжки товариства. Для виконання указаних дій позивачеві Г. було надано право представляти ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» перед будь-якими фізичними особами, надавати й одержувати всі потрібні документи, інформацію, ставити підпис від імені довірителя та здійснювати всі юридичні дії, пов’язані з виконанням умов довіреності.
Перевірками ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ», проведеними 20 серпня і 2 вересня 2014 року, були встановлені порушення позивачем Г. покладених на нього обов’язків щодо формування кредитних справ та відсутність його підписів на документах, що містяться в цих справ, зокрема на кредитних договорах.

Позивач Г. також не контролював підписання підлеглими працівниками заявок на отримання кредитів, чеків, видачі кредитних коштів, схоронності кредитних справ, підписання касової документації, зокрема, на касових ордерах за період із 10 липня до 2 вересня 2014 року нема його підписів.

За даними акта перевірки від 2 вересня 2014 року позивач Г. відмовився надавати будь-які пояснення щодо причини виявлених наведеною вище перевіркою зловживань працівників філії за період з 21 травня 2013 року до 28 серпня 2014 року, а також ознайомитися з протоколами перевірки й надати пояснення щодо причин відмови.

Згідно з комісійним актом від 1 вересня 2014 року про виявлені зловживання, учинені керівником (регіональним менеджером) філії № 30 ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ, за результатами проведеної перевірки з 10 серпня до 1 вересня 2014 року були встановлені порушення, скоєні позивачем Г. щодо прийняття на роботу осіб на підставі договорів про надання послуг, які в подальшому формально вважалися такими, що працюють у філії, але на роботу вони не виходили, послуг товариству не надавали, однак їм нараховувалася винагорода чи заробітна плата у вигляді коштів, які або перераховувалися на їхні банківські картки, або ж видавалися за касовими ордерами. Зокрема, за період з 2013 до 2014 року на рахунки таких працівників було перераховано 187 149 грн 80 коп. Також в акті зазначено про виявлені порушення під формування кредитних справ та їх зберігання (деякі кредитні справи втрачено), а також під час оформлення касових ордерів, на підставі яких видавалися кредитні кошти (нема підпису керівника філії на ордерах).

Підписати зазначений акт перевірки позивач Г. відмовився.

12 листопада 2014 року ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» звернулося із заявою про вчинення позивачем Г. кримінального правопорушення до прокуратури м. Луцька, на підставі якої за цим фактом порушено кримінальне провадження.

Відповідно до наказу від 2 вересня 2014 року № ЗП000000293-0000000821 позивача Г. було звільнено з посади керівника філії за втрату довір’я згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП на підставі акта службового розслідування від 1 вересня 2014 року...

***

Чи правомірно вчинив роботодавець — дізнаєтеся, розглянувши ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про поновлення на роботі працівника, звільненого на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України» від 4 листопада 2015 року № 6-20060св15.

Матеріал "Спори щодо звільнення у разі втрати довір’я" Лариси СИДОРОВОЇ, головного консультанта відділу опрацювання правових позицій науково-експертного управління Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вийде у №6 (червень), 2016 журналу «Довідник кадровика»