У більшості країн є інституції, які захищають інтереси і працівника, і роботодавця. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права роботодавців – Федерація роботодавців, права держави – уряд. В Україні такого зараз немає. Федерацію роботодавців очолює один із найбільших бізнесменів України, а профспілки фактично втратили будь-який вплив. Новий Трудовий кодекс покликаний, з одного боку, захистити найманого працівника, а з іншого – не повинен гальмувати бізнес в Україні. Чи вдалося законодавцям знати баланс інтересів в ексклюзивному інтерв’ю UBR розповів експерт Центру Разумкова Павло Розенко.
UBR: Що можете назвати позитивного або негативного у новому трудовому кодексі?
П.Розенко: Епопея сприйняття нового Трудового кодексу триває уже не один десяток років. Власне вся країна ще живе по нормам і стандартам колишнього Радянського Союзу, і той трудовий кодекс, який був ухвалений ще в середині 60-х років, фактично трансформований і вже, якимось чином, приведений до реалій сучасного життя. Але країна розвивається, економічні відносини розвиваються, і Україна постала перед дилемою і необхідністю ухвалення нового сучасного документу, який би регулював відносини між працівником і роботодавцем, між працівником і державою, між роботодавцем і державою. Це повинен бути модерновий документ, який би відповідав на багато питань.
UBR: Тобто він потрібен Україні?
П.Р.: Безумовно. Питання полягає лише у тому, в якому вигляді і в якій формі він потрібен, і що треба вдосконалювати, з одного боку, для того, щоб це був працездатний документ, а з іншого – це повинен бути документ, який не повинен обмежувати соціальні права працівників.
UBR: А чим обмежував старий? Чим він не задовольняв?
П.Р.: Якщо брати з боку працівника, то я б не сказав, що там є якісь норми, які б варто було вдосконалювати, змінювати і міняти. Старим Трудовим кодексом незадоволені, в першу чергу, роботодавці. Бо на їх думку є досить ускладнені відносини з працівником. Точніше – це прийняття працівника на роботу і його звільнення. На думку роботодавців, ця система не відповідає європейській системі відносин, в цих параметрах.
UBR: Чи варто міняти захист працівників на благо роботодавців, олігархів чи ще когось?
П.Р.: Тут є питання в тому, що Трудовий кодекс, з одного боку, повинен захищати працівника, а з іншого боку, не повинен гальмувати бізнес в Україні. Це однозначно. Він має бути цивілізованим інструментом для співпраці між роботодавцем і працівником. За ці 60 років, які минули після ухвалення старого трудового кодексу, вже економічні відносини і відносини між роботодавцем і працівником змінилися в усьому світі. Вони стали більш досконалими, вони модернізувалися і власне економічні реалії змінилися. Із класичної ліберальної економіки, в якій знаходилася Європа в середині минулого століття, сьогодні дуже серйозна трансформація в бік соціально-ліберальної моделі. Очевидно, що Кодекс потрібно вдосконалювати.
UBR: Що б ви передусім змінили?
П.Р.: Треба бути дуже обережним, щоб не порушити цей баланс інтересу працівника і роботодавця. Щоб не вийшло так, що інтересами простих громадян ми будемо давати можливість для примноження капіталів певним категоріям наших громадян. На жаль, сьогодні трудові відносини не можна назвати ідеальними. Нинішній Трудовий кодекс не захищає в повній мірі людину від незаконних звільнень чи утисків з боку роботодавця.
UBR: Якщо людина працює офіційно, то досить добре захищає. Але багато українців працюють не офіційно…
П.Р.: Тому новий Трудовий кодекс повинен зафіксувати, в першу чергу, відповідальність роботодавця за те, що наймає людей і не належним чином оформлює з ними трудові відносини. Але, на жаль, в новому Трудовому кодексі такої чіткої відповідальності за це немає. Треба через певні каральні заходи стимулювати роботодавців до нормальних цивілізованих стосунків з працівником. Якщо працівнику запропонувати працювати нелегально, він погодиться, але при цьому він втрачає всі соціальні виплати і соціальне страхування і пенсійні виплати.
Читайте также: За неофіційні трудові відносини загрожує кримінальна відповідальність
UBR: Це в усіх країнах чи тільки в Україні?
П.Р.: Кожна країна має свої традиції трудового законодавства і свої традиції у відносинах роботодавця і працівника. У більшості країн є чіткі інституції, які захищають працівника – це розвинені профспілкові організації. Такого роду зміни обов’язково погоджуються на трьохсторонньому рівні. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права держави – уряд, права роботодавців – Федерація роботодавців. У цьому трикутнику відбувається погодження таких документів як Трудовий кодекс, реформи. У нас, на жаль, такого зараз немає. На чолі уряду сьогодні знаходяться найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців очолює один із найвідоміших найбільших роботодавців України, а Профспілки фактично втратили будь-який вплив на процес, і, на жаль, сьогодні знаходяться повністю під контролем влади.
Читайте также: Як відсудити зарплату при звільненні
UBR: У результаті, що ми одержуємо?
П.Р.: Фактично робота над Трудовим кодексом дуже утаємничена. Верховна Рада прийняла Кодекс вже в першому читанні за основу і закінчує його доопрацьовувати. Що вони доопрацювали, які зміни вносяться в комітети – суспільство не знає. Тому такі серйозні документи перед ухваленням остаточної редакції, на мій погляд, повинні пройти експертизу з точки зору дотримання законодавства і широке громадське обговорення.
UBR: Що ви маєте на увазі під широким громадським обговоренням?
П.Р.: Такі документи повинні мати статус конституційних. Будь-які реформи, які торкаються такої кількості громадян мають ухвалюватись ВР не менше ніж 300 голосів. У нас, на жаль, немає. А 300 голосів можна зібрати у ВР, в тому випадку, коли цей документ знайде підтримку і профспілок і громадських організацій та й громадського суспільства в цілому.
