Уже до кінця квітня Верховна Рада у другому читанні має розглянути проект Трудового кодексу. Які новації пропонує документ, і чи справді українці тепер легко можуть втратити роботу, пише TCH.ua.
Мами – перші на вихід
Найбільш вразливими категоріями працівників, які в першу чергу потрапляють під скорочення та звільнення, в нашій країні є вагітні жінки та матері з маленькими дітьми. Хоча це й суперечить законодавству, такі випадки все частіше трапляються на практиці.
“Одного чудового ранку я поверталася на роботу і побачила, що вивіска змінилася. Керівництво те саме та й колектив той самий… Також зникла моя трудова книжка, і я як працівник цієї компанії”, — розповіла менеджер великої алкогольної компанії з двома освітами Ольга Ліщинська, яку нещодавно звільнили в декреті, і навіть про це не повідомили. Коли звернулася по довідку про доходи на роботі, де жінка була офіційно оформлена і отримувала білу зарплату, їй просто сказали, що не знають, хто вона така. Ні наказу про звільнення, ані трудової книжки на руки не видали.
Журналістці Ірині Кондратюк, яка на п’ятому місяці вагітності через стан здоров’я була два дні відсутня на робочому місці, теж вказали на двері рідної контори. Директор видавництва зробив спробу звільнення її за статтею, але Ірина звернулася до юриста і була з вибаченнями поновлена на своїй посаді.
У більшості випадків звільнення працівника без його ініціативи та відома можна оскаржити у суді, але зазвичай через незнання КЗпП найманий робітник до суду не звертається.
Не скористалась правом на судове вирішення питання і Ольга Панова, екс-працівник аудиторської фірми. “Минулої весни в нашій компанії відбулося масове скорочення працівників, — згадує Ольга. — Мене викликав директор і сказав, що у зв’язку з рішенням про “оптимізацію витрат” наш роботодавець вирішив скоротити штат”.
На вимогу директору жінка написала заяву про звільнення за власним бажанням. Якщо б Ольга звернулась в суд, то отримала б вихідну допомогу у розмірі не менше одного середньомісячного заробітку і гарантоване робоче місце ще не менш, ніж 2 місяці.
Звільнення по-новому
У аспекті звільнення новий Кодекс справді пропонує ряд новацій. Так, документом дозволяється “попрощатися” з працівником через розголошення ним державної або комерційної таємниці. За українським законодавством спектр таємної інформації дуже широкий, тому легко втратити роботу можна буде, наприклад, розповівши комусь про розмір своєї зарплати.
Може працівник залишитись без роботи і у випадку, якщо в нього не буде дозволу на виконання якогось виду робіт, передбаченого трудовою угоду. Наприклад, якщо його позбавлять водійських прав. Щоправда, спочатку йому повинні запропонувати іншу роботу.
Можливості профспілок у ТК також послаблюються, зокрема, в питанні відстоювання прав найманих працівників, у тому числі в питаннях, які стосуються звільнення.
Незрозумілою і суперечливою є ситуація довкола підстав для звільнення одиноких матерів. Одна стаття забороняє їхнє звільнення, а інша – дозволяє попрощатися з таким працівником за неналежне виконання обов’язків.
Проект Кодексу, як і діючий документ, забороняє звільнення вагітних та жінок, які мають дітей віком до трьох років і одиноких матерів з дітьми до 14 років, крім випадку повної ліквідації підприємства. Але, якщо зараз роботодавець за законом повинен запропонувати жінці іншу роботу, то у новому документі така норма вже не передбачена.
Не зберігається робоче місце й за жінками, які залишаються вдома через стан здоров’я дитини, доки їй не виповниться 6 років.
Новий варіант Кодексу також розв’язує працедавцю руки стосовно звільнення керівників. Документом посилюється відповідальність управлінця за можливі зловживання і порушення прав власника. Тепер з таким формулюванням керівник може легко втратити роботу.
На кого працюватиме новий закон?
Думки експертів стосовно нового Трудового кодексу розділились. Автори законопроекту бачать у своєму дітищі лише позитив, профспілки ж називають нові норми рабством.
“У ньому посилено позиції і права людини праці”, — стверджує законотворець Олександр Стоян. — “Тому він і не влаштовує роботодавців. Ми посилили норми про звільнення. Тепер у заяві, крім формулювання “за власним бажанням”, потрібно обов’язково вказувати мотивацію. Спірні звільнення будуть затверджуватися лише через профспілковий комітет”.
Натомість депутат від фракції “БЮТ-Батьківщина”, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець висловлює зовсім протилежну думку: “Проект Трудового кодексу — це затвердження рабства в Україні”. Профспілковий лідер вважає, що “аналіз проекту ТК дозволяє зробити висновок, що у роботодавця буде більше можливостей і підстав для законного звільнення персоналу”.
Не в захваті від ТК і Автономна спілка трудящих. “Цей законопроект має суттєво обмежити трудові права. Боротьба громадськості проти Трудового кодексу триває кілька років. Через шквал критики найбільш людожерські положення було прибрано, але і те, що залишилося, все одно виглядає вкрай непривабливо”, — таку оцінку дає документу організація.
Провідний експерт центру Разумкова Павло Розенко вважає законопроект антисоціальним.
“Найголовніше, що в ньому послаблюються можливості профспілок. Зокрема, в питанні відстоювання прав найманих працівників. І, на жаль, тут виникнуть певні труднощі для найманих працівників, які можуть привести до того, що фактично роботодавець отримає право звільняти працівників у будь-який час без достатніх до того аргументів і фактично без згоди профспілкового комітету. І українці фактично втратять будь-яку можливість відстояти свої права при звільненні”, — розповів експерт.
Юристи ж радять українцям брати приклад з китайців, і не чекати соціальних гарантій, а розраховувати лише на себе.
“Якщо говорити про погіршення прав працівників, то сьогодні ці права являються скоріше міфом, оскільки їх дотримуються лише на невеликій кількості великих підприємств. А приватний бізнес живе за своїми неписаними правилами. Таким чином, новий ТК – це баланс інтересів бізнесу і найманого капіталу. І далеко не найгірший варіант. Досить згадати лише Китай, економічними досягненнями якого ми захоплюємося. Але ж там немає жодних соціальних гарантій – пенсій, виплат через непрацездатність, вагітність і т.д. Кожен розраховує на себе і на власні заощадження”, — коментує Олена Кібенко, керуючий партнер юридичної фірми “Кібенко, Оніка і партнери”.
Мансур Поур, керуючий партнер юридичної фірми Noerr (Мюнхен-Київ), теж певен, що ТК потребує змін. “Україні необхідне гнучке трудове законодавство, хоча у діючому Кодексі законів про працю далеко не все застаріло, інакше він не проіснував би так довго. Але зараз багато що змінилося: Україна стала членом СОТ, а значить – частиною світової економіки. Та в Україні, порівняно із західними країнами, менш диференційована економіка і як наслідок – більш схильний до криз ринок праці”, — вважає юрист.
Та найбільшою проблемою, на думку експертів, є не стільки зміна правил гри на ринку праці, а те, що його писали під себе найбільші працедавці країни.
“Дуже дивно виглядає, коли роботодавці Україні самі починають переписувати соціальні закони. Цілком очевидно, що ні про які серйозні реформи мова йти не може. Зрозуміло, що роботодавець буде переписувати законодавство, орієнтуючись на свої власні інтереси”, — зазначає Павло Розенко.
Наталя Кондратьєва vidgolos.com
