Науковий працівник досяг пенсійного віку і звільнився з посади у зв’язку з виходом на наукову пенсію. Згодом він захотів повернутися на роботу і продовжити наукову діяльність. Як зарахувати цю особу на посаду наукового працівника — за контрактом, згідно із законодавством про наукову і науково-технічну діяльність, чи за безстроковим трудовим договором, щоб збереглося право на отримання наукової пенсії?
Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (зокрема матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема і достроково, можуть встановлюватися угодою сторін.
Контракт є особливим видом трудового договору. При укладенні контракту додержання письмової форми є обов’язковою умовою (ст. 24 КЗпП).
Порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників на підприємства, в установи, організації будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності, врегульовано Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 (далі — Положення № 170). Пунктом 3 Положення № 170 передбачено, що прийняття (наймання) на роботу працівників через укладення з ними контракту роботодавцем або уповноваженим ним органом, фізичною особою може здійснюватися у випадках, прямо передбачених законами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ (далі — Закон № 1977) науковий працівник — вчений, який за основним місцем роботи і згідно з трудовим договором (контрактом) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю і має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Вчений — фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має вищу освіту ступеня магістра та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.
Щодо науково-педагогічних працівників
Відповідно до статті 1 Закону № 1977 науково-педагогічний працівник — вчений, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації. Згідно з частиною 3 статті 54 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу через укладення трудового договору, зокрема за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.
Відповідно до законодавства під час прийняття на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, зокрема контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна зі сторін (п. 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744). Зазначене Положення введено в дію у всіх державних вищих навчальних закладах України незалежно від відомчого підпорядкування.
Отже, зважаючи на наведене, законодавство не містить прямої вказівки щодо укладення з науково-педагогічними працівниками лише контракту.
Таким чином, законодавством дозволено формувати трудові відносини з науково-педагогічними працівниками як за трудовим договором, так і за контрактом.
Якщо трудовий договір не був укладений як контракт чи строковий трудовий договір, такий договір уважається укладеним на невизначений строк.
Відповідно до частини 16 статті 24 Закону № 1977 пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку. Тобто обов’язкова умова про звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника для призначення пенсії згідно із Законом № 1977 стосується лише науково-педагогічних працівників, що працюють на цих посадах за трудовими договорами, укладеними на невизначений строк, а також за строковими договорами, зокрема і контрактом, але за умови, що вони були укладені до досягнення працівником пенсійного віку.
Частиною сімнадцятою статті 24 Закону № 1977 передбачено, що пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії.
Пенсія, призначена відповідно до статті 24 Закону України № 1977, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим Законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, а після звільнення з таких посад — у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України № 1977. Крім того, рівень свого пенсійного забезпечення науковець частково збереже, оскільки в період роботи отримуватиме пенсію, розраховану відповідно до загальних правил призначення пенсії.
А отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що особа, якій призначена пенсія відповідно до Закону № 1977, має право працювати на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників лише за строковим трудовим договором, зокрема і контрактом.
Стаття надана редакцією журнала «Довідник кадровика»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків»
(детальніше —журнал «Довідник кадровика» № 1, 2015)
Ігор БИЦЬ,
головний спеціаліст відділу координації правової роботи та застосування законодавства
юридичного департаменту Міністерства соціальної політики України
