Чи зараховується до стажу, що дає право на надбавку за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних і комунальних закладів охорони здоров’я, період роботи лікарем у Росії починаючи з 1991 року?
На запитання відповідає Тамара МАЦЕНКО, головний спеціаліст департаменту організаційної роботи Федерації профспілок України
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1418 затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я,який чітко встановлює вимоги до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавок за вислугу років. Згідно з пунктом 4 цього Порядку до такого стажу зараховується:
— час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку (зокрема, керівників закладів охорони здоров’я та їхніх заступників з числа лікарів, заступників головного лікаря з медсестринства, керівників структурного підрозділу з числа лікарів, лікарів будь-якої лікарської спеціальності; головних медичних сестер, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей (стара назва
— «середній медичний персонал»), професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, наприклад, біологи й бактеріологи);
— час роботи в будь-яких державних і комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених у пункту 3 зазначеного вище Порядку, за умови, що оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я;
— час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, — період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежна) — не більш як до досягнення нею 16-річного віку;
— час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку, в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
— час навчання у клінічній ординатурі;
— час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку, в державних та комунальних закладах охорони здоров’я і протягом трьох місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну із зазначених посад в державному або комунальному закладі охорони здоров’я;
— час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
У зазначеному вище переліку відсутня пряма норма щодо зарахування до стажу роботи періодів, коли особа працювала в державах — колишніх союзних республіках СРСР, зокрема в Росії, після 1991 року. Однак при цьому слід ураховувати, що 14 січня 1993 року була підписана Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн. Статтею 6 цієї Угоди передбачено, що трудовий стаж, у т. ч. стаж, який обчислюється в пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв’язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визначається сторонами. Згідно зі статтею 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами. Отже, період робота в закладах охорони здоров’я Росії після 14 січня 1993 року зараховується до стажу роботи, який дає право на надбавку за вислугу років.
Документом для визначення стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, є трудова книжка або інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність стажу роботи.
Що стосується періоду роботи з 1991 до 1993 року, то автору не вдалося знайти документального підтвердження врахування Україною такого стажу.
Разом з тим стаж роботи в Російській Федерації буде повністю зараховуватися до стажу роботи, який обчислюється при призначенні пенсій. Уряди Азербайджанської Республіки, республік Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан, а також Російської Федерації та України 13 березня 1992 року підписали Угоду про гарантії прав громадян держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відповідно до статті 6 якої для встановлення права на пенсію, у т. ч. пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав — учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із зазначених вище держав, а також на території колишнього СРСР за період до набуття чинності цієї Угоди, тобто до 13 березня 1992 року.
Журнал “Довідник кадровика”, №11, 2011
