| У зв’язку із загостренням конкурентної боротьби на ринку продукції, що постачає наше підприємство, наш іноземний партнер порадив увести до штатного розпису посаду працівника, який би займався питаннями конкурентної розвідки (бізнес-розвідки). У зв’язку з цим виникло запитання: чи є в Класифікатора професій для такого випадку посада? |
| Конкурентною чи бізнес-розвідкою є особливий вид інформаційно-аналітичної роботи щодо збирання різноманітної інформації про діяльність конкурентів (юридичних і фізичних осіб) в окремих сферах комерційної діяльності без застосування специфічних методів оперативно-розшукової діяльності, які зазвичай відповідно до чинного законодавства є винятковою прерогативою державних правоохоронних органів і спецслужб. |
Професії за напрямом «бізнес-розвідка» або споріднені з ним передбачено в багатьох сучасних зарубіжних професійних класифікаціях. Такі професії містять зокрема:
— «Професійна інформаційна мережа» США (Occupational Network — O*NET). У ній існує окреме професійне угруповання 15-1199.08 «Аналітики бізнес-розвідки» (Business Intelligence Analysts), до якого належать такі професійні назви робіт:
– «Аналітик бізнес-розвідки» (Business Intelligence Analyst);
– «Менеджер із бізнес-розвідки» (Business Intelligence Manager);
– «Менеджер із комерційної розвідки» (Commercial Intelligence Manager);
– «Консультант зі стратегічної бізнес- та технологічної розвідки» (Consultant, Strategic Business and Technology Intelligence) тощо;
— «Стандартна професійна класифікація» Великої Британії 2010 року (Standard Occupational Classification — SOC). Вона містить професійну назву роботи «Офіцер (службовець) із промислової / торговельної розвідки» (Officer, intelligence, trade), яка належить до професійного угруповання 2423 «Консультанти з менеджменту та бізнес-аналітики» (Management consultants and business analysts).
У Національному ж класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП) на цей час відсутні вузькоспеціалізовані професійні назви робіт за напрямом бізнес-розвідки. Тому для добору назви посади відповідного фахівця слід, ураховуючи його конкретні посадові обов’язки, орієнтуватися на більш узагальнені професійні назви робіт для суміжних сфер діяльності, що пов’язані з інформаційно-аналітичною роботою, наприклад:
— 2414.2 «Аналітик з питань фінансово-економічної безпеки»;
— 2419.2 «Експерт із зовнішньоекономічних питань»;
— 2419.2 «Консультант з маркетингу»;
— 2419.2 «Консультант»;
— 2419.2 «Фахівець-аналітик з дослідження товарного ринку»;
— 2433.2 «Аналітик консолідованої інформації»;
— 2433.2 «Інженер з науково-технічної інформації»;
— 2441.2 «Аналітик з інвестицій»;
— 2441.2 «Консультант з економічних питань» та ін.
Перелічені назви посад можна використовувати, якщо роботодавець, прагнучи забезпечити певний режим конфіденційності, не хоче відбивати в назві посади зазначеного працівника його діяльність у сфері бізнес-розвідки. У цьому разі обов’язки працівника достатньо прописати в його посадовій інструкції. Якщо ж потреби в такій конфіденційності не буде, то, відповідно до Примітки 2 Додатку В до КП, назву посади можна розширити, наприклад так: «Консультант» (код 2419.2) ® «Консультант із бізнес-розвідки» (код 2419.2).
Найбільш наближеними до бізнес-розвідників за характером посадових обов’язків є фахівці з маркетингу, ризик-менеджменту або економічної безпеки. Разом із тим бізнес-розвідники зазвичай виконують конкретніші завдання:
— докладніше вивчають активність конкурентів (клієнтів, партнерів);
— прогнозують їхню поведінку;
— намагаються виключити чинник раптовості розвитку подій на ринку;
— виявляють канали, за якими конкуренти лобіюють свої інтереси на ринку тощо.
Певною мірою спорідненими до бізнес-розвідників можуть бути:
— працівники служб безпеки підприємств, наприклад «Професіонал з охоронної діяльності та безпеки» (код 2423);
— детективи, наприклад «Приватний детектив» (код 2429).
Водночас для працівників служби безпеки притаманніші обов’язки, так би мовити, контррозвідувального спрямування (з протидії розвідникам). А детективи, хоча й виконують обов’язки з пошуку (добування) різної інформації, проте переважно не мають глибоких знань в окремих сферах економіки (виробництва, технологій тощо) й не розробляють доречні прогнози щодо розвитку подій у зазначених сферах на основі отриманої інформації.
Якщо на підприємстві немає окремого структурного підрозділу з бізнес-розвідки, відповідні фахівці можуть бути в штаті відповідних підрозділів із маркетингу, ризик-менеджменту, фінансово-економічної безпеки тощо.
| Олександр Клименко, старший науковий співробітник відділу з наукового забезпечення питань економіки праці та розвитку професійно-класифікаційної сфери ДУ НДІ соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики України |
Джерело: журнал «Діловодство та документообіг»
