ФСС із ТВП у листі від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924пояснив окремі аспекти оплати листків непрацездатності.
1. У застрахованої особи страхові випадки розпочинаються з дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності по іншому захворюванню, який збігся з останнім днем хвороби за попереднім захворюванням, є початком нового страхового випадку.
Зважаючи на вкладене, а також на те, що допомога по тимчасовій непрацездатності є компенсацією втрати зарплати й подвійного надання такої допомоги за один і той же період не передбачено, допомога по тимчасовій непрацездатності повинна надаватися з першого дня страхового випадку. Тобто за другим страховим випадком, у разі хвороби працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого по п’ятий день тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, а із шостого — за рахунок коштів ФСС із ТВП.
2. Якщо після реорганізації підприємства дія трудового договору з працівником подовжується, то до розрахункового періоду, у разі настання страхового випадку в такого працівника, повинні включатися місяці перебування його в трудових відносинах до реорганізації підприємства.
3. Незважаючи на наявність у застрахованої особи страхового стажу понад 8 років, набутого до 01.01.2011 р., у разі відмови цієї застрахованої особи надати роботодавцю інформацію про 6-місячний страховий стаж у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, отриману від територіального органу ПФУ, страхувальник-роботодавець повинен обмежити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до норми ч. 1 ст. 19 Закону № 1105. Після надання застрахованою особою зазначеної інформації страхувальнику-роботодавцю в нього з’явиться підстава щодо незастосування вказаного обмеження та здійснення донарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої зарплати працівника.
Джерело: www.interbuh.com.ua
