...
Реєструйся

Обмеження звільнення неповнолітніх працівників


На підприємстві працює кур’єром неповнолітній працівник, який неодноразово порушував трудову дисципліну та притягувався до дисциплінарної відповідальності (оголошувалися догани). Чи можна цього працівника звільнити за систематичне порушення ним трудової дисципліни згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України чи краще скоротити посаду кур’єра, а неповнолітнього працівника звільнити за п. 1 ст. 40 КЗпП України? Які обмеження звільнення неповнолітніх працівників передбачені законодавством?

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України та ст. 187 Кодексу законів про працю України (КЗпП) неповнолітньою вважається особа віком від 14 до 18 років. У ст. 187 КЗпП визнано рівність прав неповнолітніх у трудових правовідносинах порівняно з правами повнолітніх працівників. Водночас ця норма на рівні закону легалізує пільги для неповнолітніх працівників у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці. Зазначені пільги встановлюються як законами, так і підзаконними актами, зокрема колективними договорами та угодами. Згідно зі ст. 189 КЗпП роботодавці зобов’язані вести спеціальний облік неповнолітніх із зазначенням дати їх народження. Наявність такого обліку дає можливість установити коло працівників, які на певну дату користуються пільгами як неповнолітні, а також дату, з якої той чи інший працівник втрачає такі пільги у зв’язку з досягненням повноліття.

Законодавство про працю з метою соціального захисту встановлює обмеження звільнення цієї категорії працівників з ініціативи роботодавця. Зокрема, ст. 198 КЗпП передбачено, що звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених у пп. 1 (зміни в організації виробництва і праці, в т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників), 2 (виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці) і 6 (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) ст. 40 цього Кодексу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

Автор: Микола Бойко, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат

Докладніше — у газеті «Кадри і зарплата» № 14, 2016.