Яким чином за новим Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Закон № 889) надавати додаткові відпустки державним службовцям, якщо у зв’язку з набуттям чинності 01 травня 2016 року Законом № 889 особи, у яких стаж державної служби від 5 до 10 років, мають право на таку відпустку? Коли працівникам надається щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та яка її тривалість? Як визначити тривалість щорічної відпустки за робочий рік з 15 травня 2015 року по 14 травня 2016 року, якщо працівнику з 19 січня 2016 року надано інвалідність?
Проаналізуймо ситуацію на конкретному прикладі. Особа має стаж 9 років, а тому після 01 травня 2016 року автоматично матиме право на додаткову відпустку тривалістю 5 днів. Водночас улітку стаж державної служби цієї особи сягне 10 років, тобто вона матиме право ще на одну відпустку — 6 днів. Отже, після 01 травня 2016 року вона має право на 5 днів такої відпустки, а після вказаної дати улітку — ще на один день. Тобто або державний службовець бере 5 днів і ще один день після зазначеної дати, або одразу після цієї дати — 6 днів. Кожна наступна відпустка лише після наступної приведеної дати (дві відпустки одразу не надаються).
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку згідно з додатком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 (Список № 1). Порядок застосування Списку № 1 затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16. Щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку № 1, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва і цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Частиною сьомою цієї статті передбачено, що інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів. У робочому році, в якому була встановлена група інвалідності, тривалість щорічної основної відпустки має розраховуватися пропорційно до відпрацьованого часу.
Автор: Олена Усенко, головний спеціаліст сектору режимів праці, відпочинку та норм праці департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України
Докладніше про право на відпустку осіб, які беруть участь у громадських роботах, чи підлягає поділу на частини та грошовій компенсації додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни — у газеті «Кадри і зарплата» № 13, 2016
