Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах 24 червня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-535цс15, предметом якої був спір про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії
Суд зробив правовий висновок про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 13 Порядку сума пенсії, що належала одержувачу і не була зарахована на поточний рахунок у зв’язку з його смертю, виплачується згідно зі статтею 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Кошти після зарахування на рахунок отримувача стали його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. При цьому перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством, шляхом отримання спадщини спадкоємцями померлого вкладника.
