За яких підстав може призначатися службове розслідування? Хто має право його призначати? У який термін проводять таке розслідування?
Основні правила проведення службових розслідувань в органах місцевого самоврядування визначено Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі — Порядок № 950). Варто зазначити, що з набуттям чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі — Закон № 889) мета, порядок і підстави проведення службових розслідувань для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування дещо різняться. На перший погляд механізм проведення службового розслідування в державних органах та органах місцевого самоврядування однаковий і однаково регламентується Порядком № 950, але це не так.
У державних органах передбачено проведення службового розслідування з метою:
1) захисту прав держслужбовця на державну службу та усунення перешкод в їх реалізації (регламентовано ст. 11 Закону № 889 та Порядком проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 393 (далі — Порядок № 393);
2) визначення наявності вини, характеру й тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого державним службовцем (регламентовано ст. 71 Закону № 889 та Порядком № 950).
Дія Закону № 889 та Порядку № 393 не поширюється, зокрема, на посадових осіб органів місцевого самоврядування (п. 11 ч. 3 ст. 3 Закону № 889 та п. 3 Порядку № 393). Крім того, основною відмінністю службового розслідування в державних органах від службового розслідування в органах місцевого самоврядування є також те, що службове розслідування стосовно державних службовців здійснюється в рамках дисциплінарного провадження, тоді як для посадових осіб органів місцевого самоврядування проведення дисциплінарного провадження Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III (далі — Закон № 2493) не передбачено.
Отже, єдиним нормативно-правовим актом, який регламентує порядок проведення службового розслідування в органах місцевого самоврядування, є Порядок № 950.
У цій статті пропонуємо розглянути підстави, мету, процедуру та наслідки проведення службового розслідування в органах місцевого самоврядування.
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
У пункті 1 Порядку № 950 міститься вичерпний перелік підстав, за яких може проводитися службове розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування. Отже, таке розслідування може проводитися:
1) у разі невиконання або неналежного виконання особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян.
Коло повноважень та обов’язків посадових осіб органів місцевого самоврядування встановлено нормативними актами та визначено посадовими інструкціями.
Під перевищенням службових повноважень треба розуміти:
— вчинення дій, які належать до компетенції вищестоящої посадової особи органу місцевого самоврядування або посадової особи іншого структурного підрозділу цього органу;
— вчинення дій, виконання яких дозволяється лише в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, — за відсутності цих умов;
— вчинення особисто дій, які могли бути вчинені лише колегіально;
— вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Наскільки значною має бути шкода, щоб вона послугувала приводом для початку службового розслідування, Порядком № 950 не визначено, а тому це питання доведеться вирішувати самостійно суб’єкту призначення службового розслідування.
Автор — Тетяна БЕЗРУК, заступник начальника відділу з питань здійснення державної регуляторної політики департаменту підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради
Повний текст статті — у журналі «Довідник кадровика» № 10, 2016
