Працівник працевлаштувався за направленням після завершення навчання в медичному університеті. Повинен відпрацювати три роки, але звільнився за власним бажанням, перейшовши на контрактну (на три роки) службу в армію й недопрацювавши півтора року на підприємстві. Чи має підприємство платити середню заробітну плату та зберігати за ним робоче місце?
Статтею 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23 січня 1996 року № 77/96 передбачено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов’язуються після закінчення навчання та здобуття відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.
Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається угодами між ними. Випускники, які закінчили вищі навчальні заклади за власний рахунок, мають право обирати місце працевлаштування за особистим бажанням.
На виконання зазначеного Указу постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (далі — Порядок № 992).
Порядком № 992 передбачено, що керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за спеціальною формою, що є додатком до Порядку № 992. Згідно з цією угодою вищий навчальний заклад зобов’язується забезпечити:
— якісну теоретичну й практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами й вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця;
— після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації місцем працевлаштування фахівця в державному секторі народного господарства, де йому належить відпрацювати не менше трьох років.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 992 випускник, призваний на строкову військову службу до Збройних сил, після її закінчення зобов’язаний прибути на роботу за призначенням. Перебування в Збройних силах зараховується в передбачений угодою термін роботи за призначенням. Це стосується також випускників, які проходять альтернативну (невійськову) службу.
У разі прийняття молодого фахівця на службу за контрактом до Збройних сил, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, на посади рядового й начальницького складу в правоохоронних органах, органах і підрозділах цивільного захисту, на службу в Національну поліцію термін проходження ним служби зараховується у передбачений угодою термін роботи за призначенням.
Автор — Микола БОЙКО, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат
Докладніше — у журналі «Довідник кадровика» № 10, 2016
