Згідно з п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (далі – Порядок № 100), сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника, обчислюється із середньомісячної заробітної плати
Середня місячна заробітна плата для нарахування виплат і допомоги обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (ч.2 п. 8 Порядку № 100):
Ссз = Сз*Скд, де
Ссз – середня місячна заробітна плата,
Сз – середньоденна заробітна плата,
Скд – середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата (Сз), згідно з абзацем першим п.8 Постанови № 100 розраховується наступним чином:
Сз= Зп / Д, де
Зп – заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні
Д – відпрацьовані робочі дні
При визначенні суми нарахованої заробітної плати у розрахунковому періоді при обчисленні вихідної допомоги, згідно п.3 і п.4 Порядку № 100:
• включаються основна заробітна плата, доплати і надбавки, премії, які не носять разового характеру, та ін. Причому премії включаються до розрахунку того місяця, коли вони нараховані відповідно до розрахункової відомістю на видачу заробітної плати. Якщо премія виплачується за квартал і більший інтервал часу, то така виплата включається до розрахунку в частині, яка відповідає кількості місяців нарахування в розрахунковому періоді. А одноразова винагорода за результатами роботи за рік і за вислугу років включається до розрахунку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 частини винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
• не включаються одноразові винагороди (за виконання окремих завдань, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога і т. д.), добові та надбавки замість добових, компенсація за несвоєчасну виплату зарплати, допомога по тимчасовій непрацездатності, виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час щорічних та додаткових відпусток, виконання державних і громадських обов’язків), та ін. На нашу думку, в розрахунок також не включатимуться суми індексації заробітної плати працівникам, оскільки вони хоч і відносяться до додаткової заробітної плати, але не зазначені у п. 3 Порядку № 100.
За аналогією з виплатами, підсумовуємо кількість фактично відпрацьованих днів працівником у розрахунковому періоді, не враховуючи дні хвороби, відпустки та інший неробочий період.
Скд= Робочі дні за останні 2 календарні місяці згідно графіка роботи підприємства /2
Оподаткування:
Згідно з пп.164.2.18 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ. Доходи у вигляді вихідної допомоги, яка виплачується працівнику згідно зі ст. 44 ПКУ при припиненні трудового договору, не входять до переліку доходів, визначених ст. 165 ПКУ.
Тобто, вихідна допомога включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 ПКУ. (Лист ДПАУ від 09.03.2011р. № 4628/6/17-0715 “Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вихідної допомоги“)
Сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах (Роз’яснення від 18.09.2014р. “Сума вихідної допомоги при звільненні найманого працівника підлягає оподаткуванню військовим збором”).
Єдиний соціальний внесок із суми вихідної допомоги не утримується та на суму вихідної допомоги не нараховується. (п.4 р.1 Постанови КМУ “Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 22.12.2010р. № 1170).
