...
Реєструйся

Щодо місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв’язок з ФОП)


Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб — підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі — Закон № 755).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або іншу адресу, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою — підприємцем) фізичної особи — підприємця.

У зазначеному випадку термін «місцезнаходження» для фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, є загальним та включає відомості про місце проживання фізичної особи або іншу адресу, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі — Закон № 1382) відповідно до Конституції України регулює відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні.

Відповідно до статті 3 Закону № 1382 вільний вибір місця проживання чи перебування — право громадян України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати або перебувати.

Місце перебування — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Абзацом восьмим статті 3 Закону № 1382 встановлено, що довідка про реєстрацію місця проживання — документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, — паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев’ятий статті 3 Закону № 1382).

Документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, — довідка про звернення за захистом в Україні (абзац десятий статті 3 Закону № 1382).

Відповідно до статті 6 Закону № 1382V реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Додатково зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі — Закон № 1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 5 Закону № 1706 встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1706 для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі — Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Додатком до Порядку передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи пред’являється разом з паспортом громадянина України або іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтвом про народження дитини.

Крім того, у листі повідомляється, що інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою — підприємцем, може бути підтверджена іншим документом (наприклад, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на об’єкт нерухомого майна).

(Лист Міністерства юстиції України від 23 січня 2018 року № 1028/8.4.3/Ін-18)

Джерело: журнал «Довідник кадровика. КАДРОВИК.UA»

Видання для кадровиків Журнали реєстрації

Матеріали до теми


Посередникам із працевлаштування за кордоном слід подбати про переліцензування до 14 квітня
Міністерство економіки України нагадало ліцензіатам у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, які ще не подали міністерству декларацію щодо ведення ...
Особливості оподаткування військовим збором разової нецільової матеріальної допомоги від роботодавця
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування ...
Мобілізований працівник: алгоритм дій для кадровика (добірка від «КАДРОВИК.UA»)
Перед кадровиками і бухгалтерами постає завдання правильно оформити всі належні документи на мобілізованого працівника та здійснити гарантовані нарахування. Редакція журналу «КАДРОВИК.UA» випустила ...