Близько 3 мільйонів українських громадян працюють за кордоном, – такі дані наводять в представництві Міжнародної організації міграції в Україні. Причому цифра ця, зважаючи на непросту економічну та політичну ситуацію, має тенденцію до зростання. Недивно, що на цю проблему нарешті звернули увагу народні депутати.
Закон України «Про зовнішню трудову міграцію» від 05.11.2015 р № 761-VIII визначає правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту трудових мігрантів та членів їх сімей. Закон набере чинності 1 січня 2016 року.
Дія цього Закону поширюється на трудових мігрантів, які:
– працюють на підставі трудового договору (контракту);
– самостійно забезпечують себе роботою;
– надають оплачувані послуги (виконують роботи);
– здійснюють іншу оплачувану діяльність, незаборонену в країні перебування.
Відповідно до ст. 19 «Оподаткування доходів трудових мігрантів» цього Закону оподаткування доходів трудових мігрантів здійснюється в порядку і розмірах, встановлених державою перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Резиденти України з урахуванням норм міжнародних договорів мають право на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, при розрахунку податків і зборів в Україні відповідно до норм, встановлених Податковим кодексом України.
Під час перебування за межами України трудовий мігрант зобов’язаний забезпечити повноту і своєчасність сплати податків і зборів за майно, розташоване на території України, що належить йому на праві власності або перебуває в оренді, зокрема, шляхом призначення уповноваженої особи.
Варто відзначити, що даний Закон створює передумови для оподаткування доходів нелегальних трудових мігрантів, які, зі зрозумілих причин, не сплачують податки в країні перебування і, відповідно, не можуть розраховувати на зарахування в Україні. Ймовірно, найближчим часом варто очікувати чергового спалаху інтересу фіскальних органів до грошових переказів фізосіб з-за кордону.
Всеукраїнська мережа ЛІГА: ЗАКОН
