На підприємстві звільняється працівник відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України (відмова продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці), але він використав відпустку за період роботи, який іще не відпрацював, тобто використав відпустку «авансом». Чи маємо право, проводячи розрахунок під час звільнення, утримати з нього кошти за цю відпустку?
Під час оформлення наказу про звільнення працівник кадрової служби завжди проводить підрахунок використаних та не використаних днів відпустки. Коли відпустка не використана, відповідно до статті 83 КЗпП у наказі зазначається кількість днів, які підлягають грошовій компенсації. А от що робити, коли працівник використав відпустку «авансом»? Тоді треба звернути увагу на статтю, відповідно до якої проводиться звільнення.
Статтею 127 КЗпП і статтею 22 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504ВР встановлено обмеження відрахувань із заробітної плати. Відрахування за використану відпустку «авансом» не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав:
– призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігається місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП;
– переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
– відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією (далі – підприємство), а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
– зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;
– виявленої невідповідності працівника посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а також в разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків потребує доступу до державної таємниці;
– нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено тривалішого строку збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
– при направленні на навчання;
– у зв’язку з виходом на пенсію;
– поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
– припинення трудового договору у зв’язку зі смертю.
У наведеному випадку відрахування за використану відпустку авансом не провадиться.
| Наталя Козинець, фахівець із трудового права та кадрового діловодства, експерт гарячої лінії журналу |
Джерело: газета «Кадри і зарплата»
