До осіб, які не можуть бути виселені зі службових житлових приміщень без надання іншого житлового приміщення, належать члени сім’ї померлого працівника, якому було надано службове житло
Верховним Судом України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 листопада 2015 було розглянуто справу № 6-1835цс15 за позовом про виселення без надання іншого жилого приміщення і за зустрічним позовом про визнання права користування житловим приміщенням.
При розгляді була сформульована така правова позиція.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 ЖК УРСР члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім’ї наймача можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом статті 65 ЖК УРСР наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в жиле приміщення, яке він займає, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
У такому випадку особи, які вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування житловим приміщенням.
Відповідно до статті 125 ЖК УРСР до осіб, які не можуть бути виселені зі службових житлових приміщень без надання іншого жилого приміщення належать, зокрема, члени сім’ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення.
У цій справі суди дійшли неправильного висновку про те, що дочка померлого наймача не має права користування спірною квартирою у зв’язку з відсутністю у неї ордера на поселення.
