Керівник підприємства дав вказівку начальникові відділу кадрів, щоб той зажадав від працівників підписання зобов’язань про нерозголошення комерційної таємниці. Чи мусять працівники підписувати такі зобов’язання?

18.10.2019
Керівник підприємства дав вказівку начальникові відділу кадрів, щоб той зажадав від працівників підписання зобов’язань про нерозголошення комерційної таємниці. Зокрема, у разі завдання підприємству шкоди внаслідок розголошення комерційної таємниці працівник зобов’язується відшкодувати цю шкоду в повному обсязі, але в будь-якому разі в розмірі не менш ніж 50 000 грн. Чи мусять працівники підписувати такі зобов’язання? Які юридичні наслідки можуть настати для працівників після підписання ними таких зобов’язань?

Особливості прийняття/звільнення керівника підприємства

17.10.2019
Керівник підприємства, установи, організації (далі — підприємство) такий самий найманий працівник, як й інші: його приймають на роботу, він іде у відпустку чи бере «лікарняний» і так само підлягає звільненню. Тобто на керівника підприємства також поширюються норми трудового законодавства. Проте у прийнятті на роботу та звільненні з неї керівника підприємства все ж є деякі особливості. Розглянемо детальніше, які саме.

Чи можна перевести працівника на легшу роботу за його бажанням та як це оформити?

16.10.2019
До мене звернулася начальник відділу збуту з проханням перевести її на посаду менеджера із збуту. У зв’язку з тим, що працівниця досягла пенсійного віку, виходить на пенсію, вона хоче поступитися місцем молодим спеціалістам, щоб зняти з себе тягар відповідальності і спокійно працювати на посаді менеджера із збуту і з меншим окладом. На цьому вона сама наполягає. Не буде мною допущено помилку, якщо я буду її переводити на нижчу посаду і з нижчим окладом керуючись статтею 32 КЗпП (за бажанням та заявою працівниці)?

Як правильно визначити період роботи, що дає право на щорічну основну відпустку працівниці, котра стала до роботи після відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

15.10.2019
Трудовий договір із працівником, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами чи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не припиняється, а тому робочий рік відліковується за загальним правилом — із дня укладення трудового договору (частина перша ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР; далі — Закон № 504). Якщо на частину робочого року припав період, який не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну чи додаткову відпустку, тривалість відпустки за відповідний робочий рік розраховують пропорційно часу, відпрацьованому в такому робочому році. Зокрема, згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону № 504 час, коли працівник перебував у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, а час, коли працівник перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, — ні.

Працівник, якому встановлено інвалідність, посилаючись на рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), вимагає встановити йому скорочену тривалість робочого часу. Чи зобов’язаний роботодавець задовольнити вимогу працівника? (повна версія)

11.10.2019
Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується порівняно з нормальною тривалістю, передбаченою ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Частиною 4 ст. 51 КЗпП передбачено, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах, в установах, організаціях (підприємство) для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Отже, категорії працівників, для яких встановлюється скорочена тривалість робочого часу, за загальним правилом визначаються законом незалежно від форми власності підприємства.

Працівник, якому встановлено інвалідність, посилаючись на рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), вимагає встановити йому скорочену тривалість робочого часу. Чи зобов’язаний роботодавець задовольнити таку вимогу працівника?

10.10.2019
Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується порівняно з нормальною тривалістю, передбаченою ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Частиною 4 ст. 51 КЗпП передбачено, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах, в установах, організаціях (підприємство) для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Отже, категорії працівників, для яких встановлюється скорочена тривалість робочого часу, за загальним правилом визначаються законом незалежно від форми власності підприємства.

Трудова книжка: архаїзм чи необхідність

10.10.2019
Система трудових книжок, безумовно, перевірена часом та добре знана і роботодавцями, і працівниками, і, що головне, кадровиками. Проте вона давно застаріла і йде врозріз із намірами успішної інтеграції України до європейської спільноти. Україна рішуче крокує у цифровий світ. Про це свідчать, зокрема, запуск очільником держави В. Зеленським експертних обговорень проекту «Держава в смартфоні» та заява прем’єр-міністра О. Гончарука про майбутню заборону використання паперового документообігу між державними органами. Тож, паперове діловодство стоїть на порозі реформаторських змін. У процесі таких реформ актуальності набере також питання скасування трудових книжок. За твердженням міністра Кабінету Міністрів України Д. Дубілета «трудові книжки повинні нарешті відійти в історію».

Трудові права працівників-донорів

09.10.2019
Події останніх років спонукали до донорства багатьох наших громадян. Зрозуміло, що донорами стають за покликом душі, проте слід пам’ятати —в Україні трудові права працівників-донорів визначені на законодавчому рівні. «Розвиток донорства крові та її компонентів є важливою соціально необхідною справою держави» — з таких слів починається текст Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР (далі — Закон № 239), який регулює відносини, пов’язані з розвитком донорства крові.

Звільнення працівників, які перебувають у соціальній відпустці для догляду за дитиною

08.10.2019
Із працівниками, які перебувають у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку, не обов’язково припиняти трудові відносини із дня скорочення штату. Таких працівників відповідним наказом виводять за штат, а коли дитині виповниться 3 (6) років — звільняють в установленому порядку у зв’язку зі скороченням чисельності працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП), якщо вони не мають інших гарантій, передбачених статтею 179 КЗпП, наприклад, статусу одинокої матері.

Як правильно оформити документи, коли працівника «керівництво відпускає» з роботи раніше?

07.10.2019
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку

Сторінки