Трудові права працівників-донорів

09.10.2019
Події останніх років спонукали до донорства багатьох наших громадян. Зрозуміло, що донорами стають за покликом душі, проте слід пам’ятати —в Україні трудові права працівників-донорів визначені на законодавчому рівні. «Розвиток донорства крові та її компонентів є важливою соціально необхідною справою держави» — з таких слів починається текст Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР (далі — Закон № 239), який регулює відносини, пов’язані з розвитком донорства крові.

Звільнення працівників, які перебувають у соціальній відпустці для догляду за дитиною

08.10.2019
Із працівниками, які перебувають у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку, не обов’язково припиняти трудові відносини із дня скорочення штату. Таких працівників відповідним наказом виводять за штат, а коли дитині виповниться 3 (6) років — звільняють в установленому порядку у зв’язку зі скороченням чисельності працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП), якщо вони не мають інших гарантій, передбачених статтею 179 КЗпП, наприклад, статусу одинокої матері.

Як правильно оформити документи, коли працівника «керівництво відпускає» з роботи раніше?

07.10.2019
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку

Як установити тарифний розряд вчителю, котрий має два дипломи?

04.10.2019
Вчитель початкових класів має два дипломи: магістра економіки і бакалавра ― вчителя початкових класів. За яким дипломом має встановлюватися тарифний розряд?

Чи може працівник-сумісник звільнитися за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або з інших підстав?

03.10.2019
Трудовий договір із працівником-сумісником припиняється у загальному порядку з підстав, визначених у Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) та інших нормативно-правових актах.

На підприємстві ліквідовується структурний підрозділ: як бути з працівниками?

01.10.2019
Підприємство планує закрити інформаційний центр із чисельністю працівників 113 осіб в одному населеному пункті, а відкрити відповідний структурний підрозділ (чисельність працівників — 15 осіб) в іншому. Як діяти в такій ситуації?

Працівника викликають до суду як свідка у кримінальній справі на підставі судових повісток. Як табелювати такого працівника? Чи повинно підприємство зберігати за ним заробітну плату на час його відсутності у зв’язку із викликом до суду?

26.09.2019
Свідок належить до учасників: цивільного процесу (ст. 69 Цивільного процесуального кодексу України; ЦПК); кримінального провадження (ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України; КПК); адміністративного процесу (ст. 65 Кодекс адміністративного судочинства України; КАСУ); провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст. 272 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КУпАП). Свідок зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Похідні слова до професій: правила та норми

24.09.2019
Класифікація професій та оплата праці працівників — здавалося б, що може бути спільного між цими двома напрямами. Водночас назва професії, як і багато інших чинників, може впливати на розмір посадового окладу. Тому Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП) має вагоме значення у вирішенні питань з оплати праці найманих працівників. Визначаючи розмір заробітку для певних працівників на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство), роботодавець, поряд з іншим, стикається з необхідністю правильного розмежування за категоріями певних посад у межах однієї професії, оскільки таке розмежування сприяє як продуктивності праці, так і мотивуванню відповідних працівників. Задля цього до базових професійних назв робіт застосовують похідні слова.

Новий порядок перевірок — старі правила покарань?

24.09.2019
Статтею 19 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. При цьому держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання, у т. ч. за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності. Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, є Державна служба України з питань праці (далі — Держпраці).

Сторінки