Щоб мати можливість звільнити працівника за пунктом 7 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), роботодавцеві слід довести зазначені факти. Зрозуміло, що якщо роботодавець може отримати у відповідних випадках належним чином оформлений медичний висновок, то він буде найвагомішим доказом на користь роботодавця у випадку трудового спору.

Роботодавець має право стягнути в судовому порядку суму заробітку за незароблені дні відпустки. Відповідний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 332/1433/17.

Однією з підстав звільнення є угода сторін (п. 1 частини першої ст. 36 Кодексу законів про працю, далі — КЗпП), коли сторони трудових відносин, а саме роботодавець і працівник дійшли згоди щодо звільнення. Ініціатором припинення трудового договору за цією підставою може бути як працівник, так і роботодавець.

За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. Це соціальна відпустка. За бажанням жінки вона може бути надана їй повністю або частково в межах установленого періоду. Працівниця може неодноразово переривати цю відпустку, приступати до роботи, а потім знову оформляти відпустку, якщо виникла така необхідність.