Хто може затвердити правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо нема профспілки?

15.11.2019
Правила внутрішнього трудового розпорядку подаються на розгляд трудового колективу та профспілки, ними і затверджуються. Якщо на підприємстві немає профспілки, який документ повинен бути, щоб ПВТР були законні та правомірні. Яка сума штрафу може бути за таке порушення?

Працівник звільняється у зв’язку з переведенням на інше підприємство, але працюватиме на підприємстві, з якого переводиться, за сумісництвом. Які дії кадрової служби? (повна версія)

14.11.2019
Працівник звільняється у зв’язку з переведенням на інше підприємство, але працюватиме на підприємстві, з якого переводиться, за сумісництвом. Які дії кадрової служби? Переводимо на інше підприємство і оформлюємо на нашому підприємстві сумісником чи звільняємо та знову приймаємо на роботу за сумісництвом?

Чи можна звільнити працівницю за ст. 36 КЗпП, якщо вона має статус одинокої матері? Рішення кейсу (повна версія)

31.10.2019
У закладі вищої освіти в процесі реорганізації кафедру іноземних мов приєднано до кафедри філології. У зв’язку із цим зі штатного розпису було виведено посаду завідувача кафедри іноземних мов, натомість введено посаду доцента. Роботодавець вважав, що при цьому скорочення чисельності або штату працівників не відбулося, оскільки кількість посад і штатних одиниць не зменшилася, а змінилася лише назва посади. Тому працівницю, яка обіймала посаду завідувача кафедри іноземних мов, відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП за 2 місяці попередили про зміну назви посади. Проте вона відмовилася працювати на посаді доцента. Чи можна звільнити таку працівницю за п. 6 ст. 36 КЗпП, якщо вона має статус одинокої матері?

Чи можна звільнити працівницю за ст. 36 КЗпП, якщо вона має статус одинокої матері?

30.10.2019
У закладі вищої освіти в процесі реорганізації кафедру іноземних мов приєднано до кафедри філології. У зв’язку із цим зі штатного розпису було виведено посаду завідувача кафедри іноземних мов, натомість введено посаду доцента. Роботодавець вважав, що при цьому скорочення чисельності або штату працівників не відбулося, оскільки кількість посад і штатних одиниць не зменшилася, а змінилася лише назва посади. Тому працівницю, яка обіймала посаду завідувача кафедри іноземних мов, відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП за 2 місяці попередили про зміну назви посади. Проте вона відмовилася працювати на посаді доцента. Чи можна звільнити таку працівницю за п. 6 ст. 36 КЗпП, якщо вона має статус одинокої матері?

Керівник підприємства дав вказівку начальникові відділу кадрів, щоб той зажадав від працівників підписання зобов’язань про нерозголошення комерційної таємниці. Чи мусять працівники підписувати такі зобов’язання? (повна версія)

22.10.2019
Керівник підприємства дав вказівку начальникові відділу кадрів, щоб той зажадав від працівників підписання зобов’язань про нерозголошення комерційної таємниці. Зокрема, у разі завдання підприємству шкоди внаслідок розголошення комерційної таємниці працівник зобов’язується відшкодувати цю шкоду в повному обсязі, але в будь-якому разі в розмірі не менш ніж 50 000 грн. Чи мусять працівники підписувати такі зобов’язання? Які юридичні наслідки можуть настати для працівників після підписання ними таких зобов’язань?

Чи можна оголосити догану працівнику за порушення трудової дисципліни і одночасно позбавити його премії?

21.10.2019
Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови впровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємство) самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Законодавством надано право підприємствам самостійно визначати умови і розміри преміювання.

Керівник підприємства дав вказівку начальникові відділу кадрів, щоб той зажадав від працівників підписання зобов’язань про нерозголошення комерційної таємниці. Чи мусять працівники підписувати такі зобов’язання?

18.10.2019
Керівник підприємства дав вказівку начальникові відділу кадрів, щоб той зажадав від працівників підписання зобов’язань про нерозголошення комерційної таємниці. Зокрема, у разі завдання підприємству шкоди внаслідок розголошення комерційної таємниці працівник зобов’язується відшкодувати цю шкоду в повному обсязі, але в будь-якому разі в розмірі не менш ніж 50 000 грн. Чи мусять працівники підписувати такі зобов’язання? Які юридичні наслідки можуть настати для працівників після підписання ними таких зобов’язань?

Працівник, якому встановлено інвалідність, посилаючись на рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), вимагає встановити йому скорочену тривалість робочого часу. Чи зобов’язаний роботодавець задовольнити вимогу працівника? (повна версія)

11.10.2019
Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується порівняно з нормальною тривалістю, передбаченою ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Частиною 4 ст. 51 КЗпП передбачено, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах, в установах, організаціях (підприємство) для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Отже, категорії працівників, для яких встановлюється скорочена тривалість робочого часу, за загальним правилом визначаються законом незалежно від форми власності підприємства.

Працівник, якому встановлено інвалідність, посилаючись на рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), вимагає встановити йому скорочену тривалість робочого часу. Чи зобов’язаний роботодавець задовольнити таку вимогу працівника?

10.10.2019
Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується порівняно з нормальною тривалістю, передбаченою ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Частиною 4 ст. 51 КЗпП передбачено, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах, в установах, організаціях (підприємство) для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Отже, категорії працівників, для яких встановлюється скорочена тривалість робочого часу, за загальним правилом визначаються законом незалежно від форми власності підприємства.

Як правильно оформити документи, коли працівника «керівництво відпускає» з роботи раніше?

07.10.2019
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку

Сторінки