Статтею 29 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) «Обов’язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце» передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або вповноважений ним орган зобов’язаний:

• роз’яснити працівникові його права й обов’язки
та
• проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх упливу на здоров’я, його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства й колективного договору.

Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, які розробляють і затверджують на основі Довідника кваліфікаційних характеристик працівників, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327 (далі — ДКХП), роботодавці, ураховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп й особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

Звертаємо увагу також на те, що відсутність посадової інструкції може викликати труднощі для роботодавця щодо звільнення працівника за п. 2 ст. 40 КЗпП у разі «виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я». Це саме стосується й випадку звільнення за цією ж підставою у випадку «скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці».

Саме дані посадової інструкції можуть слугувати аргументом під час спору між роботодавцем і працівником, прийнятим із випробувальним строком, при звільненні з посади через непроходження випробування (ст. 28 КЗпП).

Необхідність застосування посадової інструкції обумовлено й розділом «Загальні положеннями» Випуску № 1 ДКХП, де прописано, що «посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі...».

Водночас ДКХП слугує основою для:
а) розроблення посадових інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов’язки, права та відповідальність;
б) складання положень про структурні підрозділи, які визначають їх роль та місце в системі управління підприємством (установою, організацією);
в) формування та регулювання ринку праці;
г) ведення документації про укладення трудового договору (прийняття на роботу), професійне просування, переведення на іншу роботу, відсторонення від роботи, припинення та розірвання трудового договору;
д) присвоєння та підвищення категорій за посадою відповідно до оволодіння особою повним обсягом знань та робіт за результатами кваліфікаційної атестації;
е) організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, які готують працівників за професіями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів

Визначення

Посадова інструкція — документ, який визначає організаційно-правове становище працівника в структурному підрозділі, що забезпечує умови для його ефективної праці. Посадова інструкція — обов’язковий кадровий документ.

Підсумок
Оскільки посадові інструкції працівників підприємств, установ, організацій вводяться з метою чіткого визначення вимог, що висуваються до певного працівника, наділення його необхідними правами та підвищення відповідальності за доручену ділянку роботи, то відсутність посадових інструкцій на посади, що передбачаються у штатному розписі, слід вважати порушенням вимог законодавства про працю, за яке роботодавець може нести адміністративну відповідальність згідно із ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Микола Постернак, експерт із питань соціального страхування