Вхід

(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.
(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.

Банкрутство підприємства. Особливості звільнення працівників

Дата публікації: 03.09.2021

Звільнення працівників є одним із найважливіших питань у випадку порушення процедури банкрутства підприємства. Звільнення працівників можливе на будь-який з стадій процедури банкрутства. У статті 66 Кодексу України з процедур банкрутства (далі — Кодекс) зазначено, що звільнення працівників боржника може здійснюватися після відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна відповідно до вимог законодавства про працю.

Відповідно до статті 61 Кодексу з дня визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Вищезазначене звільнення здійснюється на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Згідно з цим пунктом трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Фактично власник, який намагається не допустити банкрутства свого підприємства та розглядає звільнення співробітників в якості способу відновлення платоспроможності, може звільнити працівників на підставі даного пункту статті 41 КЗпП і до порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на «зміни в організації виробництва і праці», спрямовані на відновлення платоспроможності роботодавця, а також пов’язане з цим скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 49 КЗпП передбачено, що про наступне вивільнення працівників попереджають не пізніше ніж за два місяці. Законодавством не передбачено виключення з такого терміну часу перебування працівника у відпустці або тимчасової непрацездатності. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві за відповідною професією чи спеціальністю. Якщо звільнення є масовим, роботодавець повідомляє про заплановане звільнення службу зайнятості. При звільненні працівників враховується переважне право на збереження роботи. У той же час звільнення окремих категорій працівників (зокрема, вагітних жінок, одиноких матерів) допускається тільки у разі повної ліквідації підприємства. Звільнення не допускається, за винятком випадку повної ліквідації підприємства, в період тимчасової непрацездатності працівника, а також в період перебування працівника у відпустці.

При припиненні трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Згідно зі статтею 61 Кодексу, виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту. Статтею 64 Кодексу встановлено, що з коштів, отриманих від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 55 Кодексу, у разі відчуження частини майна боржника та передачі відповідної (пропорційної) частини його поточних зобов’язань шляхом заміщення активів, трудові договори (контракти), укладені з працівниками, праця яких використовувалася у виробничих підрозділах, майно яких підлягає передачі новоутвореному господарському товариству, продовжують діяти, а права та обов’язки роботодавця переходять до такого товариства. Важливо, що законодавство не забороняє роботодавцю та працівникові, протягом періоду повідомлення працівника про майбутнє звільнення, припинити трудовий договір на іншій підставі.