1. Звільнитися зі скандалом «в нікуди»
Буває так, що робота набридла гірше гіркої редьки. І рутина заїла, і колеги інтригами довели до сказу. Постійні переробки вимотали, у відпустку не відпустили, додали обов’язків, а ось зарплату — ні. А ще й начальник підлив масла у вогонь — і понеслося. Починається конфлікт, що переходить у скандал. На емоціях пишеться заява про звільнення. З думкою «Я собі роботу ще знайду, а ви в мене потанцюєте!» розсерджений співробітник починає шукати нову роботу. І ось тут-то і чекає його не дуже приємний сюрприз — велика частина рекрутерів, вислухавши його правду про звільнення, передзвонюють його колишньому начальнику. Так-так, того, з яким розлучилися на емоціях. А вже начальник зі смаком викладає свою версію догляду норовливця і у фарбах розписує його «особистісні компетенції». Вгадайте, яка ймовірність отримання нової роботи після такого дзвінка? Правильно, нульова. Рухаємося далі.
2. Обмежувати себе в пошуку роботи
Склав резюме на одному з порталів з працевлаштування, розмістив в кількох розділах і затих в очікуванні — хто впізнав себе на цьому портреті? Добре, але мало — ось наш вердикт. Ваше резюме повинне не тільки регулярно оновлюватися на всіх інтернет-ресурсах, воно повинно бути в двох-трьох варіантах «заточене» під конкретні вакансії або функціональні напрямки. Не потрібно вважати, що вакансії агентств — не для вас. Якщо безкоштовно для вас і запропонована робота подобається — чому ні? Подумайте, хто із знайомих може допомогти вам в пошуках нової роботи, але не будьте нав’язливі. Не нехтуйте соцмережами, особливо спеціалізованими. Зрештою, ви не милостиню просите, а шукаєте нову перспективу застосування своїх навичок. А це, як кажуть в Одесі, «дві великі різниці».
3. Раптово шукати себе в новій сфері
Важко назвати стовідсотково творчу роботу. Навіть діяльність художника пов’язана з масою рутинних операцій — від розведення фарб до монотонного махання пензликом. Тим не менш, багато хто з нас вирішують — не хочу більше бути секретарем-бухгалтером-юристом — і крапка! Набридла рутина, хочу творчості і динаміки.
Бажання розвиватися на рідкість похвально, якщо супроводжується, по-перше, повною оцінкою своїх професійних навичок і особистісних характеристик і, по-друге, аналізом бажаної області застосування талантів. Тобто потрібно проаналізувати свої інтереси, побажання та успіхи-невдачі і готовність йти на ризики і жертви. І ретельний аналіз ризиків і жертв: і сегменту ринку, в якому збираємося розвиватися, і планування кар’єрних сценаріїв (як вдалих, так і невдалих). Тільки після проведеного та узгодженого з самим собою плану заходів щодо освоєння «нових земель» складається резюме, орієнтоване на нову посаду, і починається реалізація плану.
При цьому потрібно бути готовим як до того, що на копірайтера колишнього юриста так і не візьмуть, і йому доведеться продовжувати працювати на ненависній ниві юриспруденції, так і до того, що створення весільних запрошень по вихідних днях може вилитися в серйозний самостійний бізнес.
4. Вважати своє резюме верхом досконалості
Достатня кількість здобувачів категорично незадоволені відгуками на їх резюме — як кількістю, так і якістю: «Я направляю своє резюме в сотні компаній — ніякого результату!» «Моє резюме розміщено на сайтах — відгуків немає!» тощо. Зрозуміла досада кандидатів на власну незатребуваність. Щоб підвищити власну «продаваність», потрібно себе «упакувати» або спозиционировать позаманчівее. Без явної брехні і перебільшень розповісти про результати роботи, описати досягнення — коротко, але яскраво. І не забудьте переформулювати функціонал, щоб він відповідав не сухої і безликої посадової інструкції, але вимогам вакансій. Хочете, щоб вас знайшли і «відірвали з руками» — станьте в резюме тим, кого шукають.
5. Сповідатися на співбесіді
Звичайно, будь-якому рекрутеру приємно «розколоти» кандидата — і замість звичних очікуваних причин звільнення «не було кар’єрного росту», «заїла рутина», почути неприємну правду про життя кандидата на попередній роботі. Але це приємно рекрутеру, а не вам. Вам це не тільки марно, але й шкідливо. Тобто виговоритися ви-то виговорилися, але з великою ймовірністю роботу «Проня» — ніхто не любить жалобників і скигліїв. Тому фрази «я працюю в компанії сто років, але так і не змогла домогтися підвищення зарплати і кар’єрного зростання», «на мене навалили купу роботи, і ніякої перспективи» залиште для бесід в кафе з подружками. Роботодавцям потрібні енергійні й активні кандидати, які фокусуються не так на собі, а на реалізації своїх навиком для досягнення цілей компанії. Які не бояться відповідальності, нових ділянок роботи — їм до душі нові виклики. Ось такі кандидати швидко стають співробітниками. Приміряйте на себе роль успішного активного фахівця — і станьте ним!
