Ситуація
На підприємстві під час роботи у пожежного відомчої пожежної охорони стався інсульт, після чого його було доставлено до лікарні, де він перебував на стаціонарному лікуванні. У лікарні працівникові надали довідку ЛКК, у якій зазначено, що робота на висоті йому протипоказана. Однак підприємство вважає, що цей документ не є підставою для звільнення, і хоче направити працівника на огляд до МСЕК для вирішення питання стосовно його можливості працювати на відповідній посаді. Чи правомірні дії підприємства?
Рішення
Пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи.
Законодавством не визначено, що таке «невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі» у розумінні пункту 2 статті 40 КЗпП, а також не встановлено способів виявлення такої невідповідності.
Фахівці з трудового права визначають невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі як документально підтверджену неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, якщо така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров’я.
ІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
Пленум Верховного Суду України в пункті 21 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 роз’яснює, що при розгляді справ про звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і такого працівника неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.
ІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 521/17982/16-ц зазначає, що невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я може бути підставою для звільнення за наявності повної або частково постійної, а не тимчасової втрати працездатності, тому тривала тимчасова непрацездатність або часта відсутність працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП. Про невідповідність працівника роботі може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК), якщо працівника визнано особою з інвалідністю і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я працівника, зобов’язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.
Отже, на думку Верховного Суду, про невідповідність працівника роботі може свідчити висновок МСЕК, а також медичний висновок за результатами медичного огляду працівника, який відповідно до законодавства зобов’язаний проходити медичні огляди.
Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246. Так, обов’язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.
| ?! З ЯКОЮ МЕТОЮ проводять періодичні медичні огляди | 1 для своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників; 2 для забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; 3 для вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; 4 для розроблення індивідуальних та групових заходів охорони здоров’я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику; 5 для проведення відповідних оздоровчих заходів |
! Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП звільнення за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню роботи, допускається лише у разі, якщо працівника неможливо перевести за його згодою на іншу роботу, не протипоказану за станом здоров’я.
Микола Бойко, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат
