Як випливає з листа Державного центру зайнятості від 23.09.2011 року № ДЦ-04-6691/0/6-11, адміністративної або фінансової відповідальності за неподання даних у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), законодавством не передбачено. У тому числі, щодо вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв’язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин.
Адміністративна відповідальність, встановлена ст. 165-3 КпАП, передбачена тільки для роботодавців, винних у несвоєчасному поданні або неподанні відомостей про прийом на роботу працівників. Тобто, тільки для тих, хто несвоєчасно надав чи не надав інформацію за формою звітності № 5-ПН “Звіт про прийнятих працівників”.
Також, ч. 5 ст. 20 Закону “Про зайнятість населення” передбачена фінансова відповідальність роботодавців за неподання або несвоєчасне подання інформації державній службі зайнятості про заплановане та фактичне вивільнення працівників, тобто, за формою звітності № 4-ПН (план) “Звіт про заплановане вивільнення працівників”, яка повинна подаватися не пізніше ніж за два місяці до вивільнення і за формою звітності № 4-ПН (факт) “Звіт про фактичне вивільнення працівників”, яка подається в десятиденний термін після вивільнення. У разі неподання або порушення строків подання цих даних з роботодавців стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Таким чином, законодавством встановлена відповідальність лише за неподання центрам зайнятості інформації про прийом на роботу працівників і про заплановане та фактичне вивільнення працівників. Представлення інформації про вакансії (за формою звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”) хоча і передбачено ч. 4 ст. 20 Закону “Про зайнятість населення”, але невиконання цього обов’язку жодної відповідальності не тягне.
