1. Загальна характеристика професії
Особа, відповідальна за дотримання правил і норм з охорони праці на підприємстві.
2. Посадові обов’язки
На промислових підприємствах здійснює контроль за дотриманням законодавства, інструкцій, правил та норм з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, за наданням працівникам встановлених пільг за умовами праці. Бере участь у створенні безпечних і здорових умов праці, розробці і впровадженні у виробництво рекомендацій науково-дослідних інститутів і лабораторій з наукової організації праці. Перевіряє технічний стан устаткування на відповідність його вимогам техніки безпеки, контролює роботу вентиляційних систем, запобіжних пристосувань і захисних пристроїв, своєчасність проведення випробувань, перевірок і правильність експлуатації парових котлів, балонів для зріджених газів, кранів, підйомників та іншого устаткування, дотримання графіків вимірювань повітряного середовища, виробничого шуму, вібрації. Проводить інструктажі працівників підприємства, бере участь у розслідуванні причин виробничого травматизму і професійних захворювань. Бере участь у розробці заходів щодо запобігання професійним захворюванням і нещасним випадкам на виробництві, поліпшення умов праці і доведення їх до вимог нормативних правових актів з охорони праці, а також надає організаційну допомогу з виконання розроблених заходів.
3. Спеціаліст повинен знати:
Законодавчі і нормативно-правові акти, методичні матеріали з питань охорони праці. Основні технологічні процеси виробництва продукції підприємства. Методи вивчення умов праці на робочих місцях. Організацію роботи з охорони праці. Систему стандартів безпеки праці. Психофізіологічні вимоги до працівників, виходячи з категорії складності робіт, обмеження застосування праці жінок, підлітків та інших працівників, переведених на легку роботу. Особливості експлуатації устаткування, яке використовується на підприємстві. Правила і засоби контролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт. Передовий вітчизняний і зарубіжний досвід з охорони праці. Методи і форми пропаганди і інформації з охорони праці. Порядок і терміни складання звітності про виконання заходів щодо охорони праці. Основи економіки, організації праці і управління. Основи трудового законодавства. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
4. Інженер з охорони праці має право:
Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності, у питаннях, що є в його компетенції, виносити на розгляд керівництва підприємства і начальника відділу з охорони праці пропозиції щодо поліпшення діяльності підприємства і удосконалення форм і методів роботи працівників; зауваження щодо діяльності працівників підприємства; варіанти усунення наявних в діяльності підприємства недоліків.
Запрошувати особисто або за дорученням начальника відділу охорони праці від керівників підрозділів і спеціалістів інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов’язків.
Залучати фахівців всіх (окремих) структурних підрозділів до вирішення завдань, покладених на нього (якщо це передбачено положеннями про структурні підрозділи, якщо немає – то з дозволу керівництва).
Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов’язків.
Кваліфікаційні вимоги
Вища інженерна освіта.
Необхідність появи техніки безпеки пов’язана з тим, що в процесі еволюції людського суспільства змінюються і умови, і характер праці. З одного боку – праця стає легшою. Людина звільняється від виконання трудомістких, одноманітних операцій. З іншого боку – підвищення рівня технології призводить до появи чинників, що несприятливо впливають на людину – обмеження загальної рухливості, нерівномірність м’язового навантаження, підвищення напруженості тощо. Причому ці чинники посилюються наявністю підвищених рівнів вібрації, шуму, забрудненості тощо. При експлуатації потужних промислових систем в умовах несприятливої дії цих шкідливих чинників робочої зони виникають помилки, наслідком яких є великі людські втрати. Виходячи з вищесказаного, завдання інженера з техніки безпеки – це дослідження шляхів і засобів оптимальної взаємодії між людиною і технікою, враховуючи його фізичні, фізіологічні та психологічні характеристики.
Особливістю техніки безпеки, як науки, є системний підхід, при якому розглядаються всі елементи системи «людина – машина».
Охорона праці працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва, широкої її комплексної механізації і автоматизації може бути забезпечена лише при всесторонньому обліку можливостей людини при проектуванні техніки і технології, і, звичайно ж, при організації трудового процесу. У правильному вирішенні цих завдань важливу роль відіграє техніка безпеки, дослідження якої спрямовані на виявлення закономірностей взаємовідношення компонентів системи «людина-машина» для зміцнення фізичного і психологічного здоров’я працівників, розвитку особистості людини і підвищення продуктивності праці.
Велике значення має розробка ергономічних вимог до технічних засобів діяльності, у тому числі до виробничого устаткування. Збереження здоров’я людини і висока ефективність праці можуть бути досягнуті при забезпеченні відповідності технічних параметрів устаткування, антропометричним і психологічним можливостям людини.
Перший крок до забезпечення безпеки на робочому місці – облік недоліків і слабких сторін, другий – ухвалення рішень, спрямованих на усунення цих недоліків і забезпечення відповідності внесених змін нормативним даним.
