КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 11 грудня 1992 р. N 698
Київ
Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 13 червня 1996 року N 648,
від 25 березня 1997 року N 264,
від 23 квітня 1998 року N 553,
від 5 жовтня 1998 року N 1591,
від 3 грудня 2001 року N 1629,
від 13 грудня 2001 року N 1681,
від 17 липня 2003 року N 1106,
від 26 грудня 2003 року N 2019,
від 1 серпня 2005 року N 665
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Установити, що рішення про службове відрядження за кордон, в тому числі до країн СНД та Балтії, приймається щодо:
(абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648)
членів Кабінету Міністрів України та керівників інших центральних органів виконавчої влади, Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України – Прем’єр-міністром України, а в його відсутність – Першим віце-прем’єр-міністром України;
(абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648,
від 25.03.97 р. N 264,
від 23.04.98 р. N 553,
від 03.12.2001 р. N 1629,
від 01.08.2005 р. N 665)
заступників керівників центральних органів виконавчої влади – Першим віце-прем’єр-міністром України, віце-прем’єр-міністрами (відповідно до розподілу функціональних обов’язків);
(пункт 1 доповнено новим абзацом третім згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 665,
у зв’язку з цим абзаци третій – шостий вважати
відповідно абзацами четвертим – сьомим)
працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України – Міністром Кабінету Міністрів України, а в його відсутність – першим заступником Міністра Кабінету Міністрів України;
(абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648,
від 03.12.2001 р. N 1629,
від 17.07.2003 р. N 1106,
від 01.08.2005 р. N 665)
керівників районних державних адміністрацій та їх заступників, керівників інших місцевих органів державної виконавчої влади та їх заступників – керівником органу виконавчої влади вищого рівня, а в його відсутність – першим заступником керівника органу вищого рівня.
(абзац п’ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648,
від 03.12.2001 р. N 1629)
Для оформлення службового відрядження за кордон не пізніш як за два тижні до виїзду особам, які дають дозвіл на відрядження, подаються лист із визначенням мети виїзду, строків та умов перебування за кордоном і обгрунтуванням джерел фінансування, проекти директив, вказівок і технічних завдань, погоджені з Міністерством закордонних справ, копія офіційного запрошення і кошторис витрат.
(абзац шостий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2001 р. N 1629)
Міністерству закордонних справ сприяти через відповідні закордонні структури організації вирішення практичних завдань, що покладаються на осіб, які виїздять за кордон у службове відрядження.
2. Визнати за необхідне після завершення службового відрядження за кордон подавати у десятиденний строк особам, з якими воно погоджено, письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, копії угод, протоколів, інших документів, що були підписані або парафовані під час відрядження, а також відомості про фактичні витрати.
(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 665)
3. Міністерству закордонних справ координувати роботу, пов’язану із організацією службових відряджень за кордон, і щоквартально подавати до Кабінету Міністрів України список осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які відряджалися у службових справах за кордон, незалежно від джерел фінансування.
4. Державному експортно-імпортному банку щоквартально надсилати до Кабінету Міністрів України інформацію про витрачання на вказані відрядження коштів, одержаних з валютного рахунку Господарського управління Секретаріату Кабінету Міністрів України.
(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 03.12.2001 р. N 1629)
5. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648,
від 03.12.2001 р. N 1629,
від 13.12.2001 р. N 1681)
прийняти рішення щодо службових відряджень за кордон з таким рекомендованим порядком їх здійснення:
– рішення про службове відрядження за кордон державних службовців, зокрема з метою навчання, приймається керівниками центральних та місцевих органів виконавчої влади, а в разі їх відсутності – першими заступниками керівників зазначених органів. Відповідальність за прийняття рішення покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;
(абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648,
від 03.12.2001 р. N 1629,
від 13.12.2001 р. N 1681,
від 17.07.2003 р. N 1106,
в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 01.08.2005 р. N 665)
– для оформлення службового відрядження за кордон особам, які приймають рішення про таке відрядження, подаються відповідна заява з обгрунтуванням необхідності виїзду і строків та зазначенням умов перебування за кордоном, а також технічне завдання, кошторис витрат і пропозиції щодо джерел фінансування;
– абзац п’ятий пункту 5 виключено
(пункт 5 доповнено абзацом п’ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. N 1591,
у зв’язку з цим абзаци п’ятий, шостий, сьомий та восьмий вважати
відповідно абзацами шостим, сьомим, восьмим та дев’ятим,
абзац п’ятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2001 р. N 1629,
в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2019,
виключено згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 01.08.2005 р. N 665)
– по завершенні службового відрядження за кордон особам, з якими воно погоджено, подається письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, а також документи про фактичні витрати бюджетних коштів;
звести до мінімуму кількість службових відряджень за кордон керівних працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються з бюджету;
забезпечувати оптимальні чисельні склади делегацій та строки їх перебування за кордоном;
здійснювати постійний контроль за економним витрачанням іноземної валюти і одержанням реальних результатів від службових відряджень за кордон.
51. Центральним та місцевим органам виконавчої влади раз на півроку до 10 січня та 10 липня подавати Головному управлінню державної служби звіти про результати навчання державних службовців за кордоном згідно з формою, що ним затверджується, для узагальнення і подання Кабінетові Міністрів України та інформування Секретаріату Президента України.
Контроль за своєчасністю подання центральними та місцевими органами виконавчої влади звітів здійснює Головне управління державної служби.
(постанову доповнено пунктом 51 згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 665)
6. Управлінню міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики і Господарському управлінню Секретаріату Кабінету Міністрів України вести облік, контроль і аналіз роботи, що здійснюється у цій галузі, а також підготовку відповідних матеріалів для відрядження осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 03.12.2001 р. N 1629)
7. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 23 лютого 1991 р. N 48 і постанову Ради Міністрів УРСР від 26 жовтня 1989 р. N 270 (ЗП УРСР, 1989 р., N 12, ст. 70).
|
|
|
| Прем’єр-міністр України | Л. КУЧМА |
| Міністр | |
