Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку матеріального забезпечення

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 15.05.2015 р. N 5.2-32-865

Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку матеріального забезпечення

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула ваше звернення щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку матеріального забезпечення та повідомляє наступне.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України від 23.09.99 N 1105 “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон N 1105) застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Алгоритм розрахунку розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше шести місяців, застосовується таким чином: по-перше, необхідно здійснити обчислення середньої заробітної плати з фактично нарахованої заробітної плати застрахованої особи за розрахунковий період відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 (далі – Порядок N 1266); по-друге, визначити розмір денної виплати з урахуванням страхового стажу застрахованої особи, помноживши середньоденну заробітну плату на відповідний відсоток розміру середньої заробітної плати; далі необхідно здійснити обчислення середньої заробітної плати із розрахунку мінімальної заробітної плати (1218,0 грн.), встановленої у місяці настання страхового випадку, шляхом ділення її на кількість робочих днів у цьому місяці, встановлених за графіком роботи підприємства (індивідуальним графіком працівника). Після цього порівнюється розмір денної виплати, обчисленої з фактичної заробітної плати відповідно до Порядку N 1266, та середньоденної виплати, обчисленої із мінімальної заробітної плати. Якщо середньоденна виплата, обчислена із мінімальної заробітної плати, є вищою за розмір денної виплати, обчисленої із фактичної заробітної плати, застосовується остання. У разі, якщо розмір денної виплати, обчисленої з фактичної заробітної плати, вищий за середньоденну виплату, обчислену із мінімальної заробітної плати, то у такому випадку застосовується обмеження, обчислене із мінімальної заробітної плати.
Що стосується оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, то відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням” право надавати роз’яснення із зазначеного питання належить Міністерству соціальної політики України.