Вже понад рік діє оновлений порядок бронювання. Він надає можливість бізнесу подавати на бронювання критично важливих працівників і отримувати для них тимчасову відстрочку від мобілізації. Однак на практиці часто виникають ситуації, коли ТЦК та СП ігнорують бронювання таких осіб та вручають їм повістки або негайно мобілізують. Бізнес оскаржує це в суді, тому вже зараз можемо говорити про певну судову практику щодо цієї категорії справ.
Правова глибина проблеми
Загальне правило передбачає, що заброньовані особи не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Підтвердженням відстрочки військовозобов’язаного є витяг, завірений підписом керівника та печаткою підприємства. Водночас на практиці підтвердженням відстрочки в розумінні ТЦК та СП є постановка особи на спеціальний військовий облік. По процедурі ТЦК та СП — це орган, який зараховує осіб на спеціальний облік і може відмовити підприємству у такому зарахуванні, якщо знайде помилки у рішенні про бронювання від Мінекономіки.
Читайте також: ТЦК почали виклик громадян, які досягли 25-річного віку, для уточнення даних
Порядок бронювання надає чіткий перелік таких помилок:
- неправильна інформація про ПІБ особи;
- рік народження;
- ВОС (профіль);
- назва (повна та скорочена);
- місцезнаходження та код ЄДРПОУ підприємства.
Неточність у цивільній посаді, військовому званні, назві ТЦК та СП за місцем реєстрації підприємства або військовозобов’язаного не входить до переліку помилок і не є підставою для відмови у бронюванні.
Водночас нерідко ТЦК та СП, посилаючись на необхідність оновлення військово-облікових даних, відмовляється визнавати бронювання, називає його нечинним, говорить про його анулювання і намагається вручити «бойову» повістку або відразу мобілізувати особу.
Правова невизначеність цього питання полягає в тому, що ТЦК та СП не є уповноваженим органом для анулювання відстрочки. Таким органом виступає Мінекономіки. Ба більше, помилки у рішенні Мінекономіки не вказані серед підстав для анулювання відстрочки. Такою підставою передусім є звільнення особи, а відтак чисто юридично витяг про бронювання залишається чинним, попри небажання ТЦК та СП оформити спеціальний облік.
Належний спосіб захисту заброньованого
Одним зі способів захисту заброньованого є звернення до суду, зокрема з вимогою визнати дії ТЦК та СП протиправними. Наведемо кілька прикладів таких судових рішень.
1. Дніпропетровський окружний адміністративний суд (оскаржено в апеляції) розглянув справу за позовом особи, яку ТЦК та СП намагався мобілізувати попри чинне бронювання. ТЦК та СП проігнорував документи про бронювання, особа відмовилась від отримання «бойової» повістки, про що був складений акт про відмову. Особа звернулась до суду з вимогою визнати протиправною відмову ТЦК та СП у наданні відстрочки та зобов’язати його ухвалити рішення щодо відстрочки.
Суд погодився з доводами позивача та наголосив, що його права підлягають захисту в такий спосіб як «визнання протиправною бездіяльність ТЦК та СП, яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією та зобов’язати ТЦК та СП прийняти рішення щодо надання особі відстрочки від призову за мобілізацією» на підставі Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2. Дещо схожою, але за фіналом не настільки позитивною (на момент розгляду справи у особи закінчилось бронювання) є справа, яка розглядалась Харківським окружним адміністративним судом (не оскаржено). Так, позивач, після отримання бронювання, звернувся до ТЦК та СП для оновлення військово-облікового документа та постановки на спеціальний облік. Проте ТЦК та СП не визнав бронювання позивача та вручив йому повістку для проходження ВЛК.
Позивач оскаржив таку бездіяльність ТЦК та СП і суд, частково задовольняючи позов, встановив, що ТЦК та СП не надав жодної норми, яка б надавала йому право оцінювати правомірність прийняття наказів Мінекономіки, та вийшов за межі своїх повноважень, не виконавши чинний наказ Мінекономіки.
Читайте також: Підписано закон про цифровізацію військового обліку і Електронний кабінет військовозобов’язаного
Забезпечення позову заброньованого
Харківська справа також цікава тим, що в межах неї була задоволена заява про забезпечення позову шляхом заборони на період бронювання призивати позивача на військову службу. Окрім вказаної справи, в судовому реєстрі також наявні інші позитивні приклади, де суди задовольняли подібні заяви.
3. Наприклад, Житомирський окружний адміністративний суд (не оскаржено) своєю ухвалою заборонив ТЦК та СП на час розгляду справи вчиняти дії, пов’язані з мобілізацією заброньованої особи, і дійшов до висновку, що «забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак у конкретно розглянутому випадку мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення».
4. Іншим вартим уваги процесуальним рішенням є ухвала Донецького окружного адміністративного суду (не оскаржено). Так, суд, задовольняючи заяву заброньованої особи, мотивував своє рішення тим, що «якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим».
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 219-977
Суд також додав, що «…на цій стадії процесу суд не вправі надавати оцінку правомірності дій ТЦК та СП щодо видачі повістки на відправку та прийняття інших дій чи прийняття рішень, однак, в цьому випадку суд стверджує, що без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно заявника будуть завершені, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені права, про які ним наголошено».
Звільнення заброньованого зі служби
Показовою, але наразі непопулярною серед судів, є позиція про скасування наказу про мобілізацію та виключення заброньованої особи зі списку особового складу військової частини.
5. Так, Сьомий апеляційний адміністративний суд (не оскаржено), скасовуючи рішення першої інстанції, зробив декілька важливих висновків, зокрема:
- не лише у військовозобов’язаного громадянина є обов’язок щодо повідомлення ТЦК та СП про відповідне бронювання, а й ТЦК та СП зобов’язаний перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи;
- вкрай короткий часовий проміжок від дати видачі наказу про бронювання до моменту призову на військову службу, відтак у позивача була відсутня об’єктивна можливість надання ТЦК та СП відповідних документальних підтверджень про надання йому відстрочки від призову;
- саме до повноважень ТЦК та СП належить видача посвідчень про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час.
За результатами розгляду справи апеляційний суд постановив визнати протиправним і скасувати наказ ТЦК та СП в частині призову на військову службу, а також наказ військової частини в частині зарахування до списків особового складу та зобов’язав військову частину виключити позивача зі списків особового складу.
Військовий облік: методика ведення. Спецвипуск № 2, 2023
Замовити за вигідною ціною
6. До подібного рішення дійшов і Третій апеляційний адміністративний суд (не оскаржено) за результатами розгляду справи за позовом заброньованої особи. Зокрема, апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, встановив, що обов’язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на ТЦК та СП, а, тому саме вони мають перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Висновки
Категорія спорів, пов’язана із мобілізацією заброньованих осіб, продовжує поповнюватись новими підходами та поглядами судів на вирішення наявної проблематики. Поточний стан справ демонструє те, що суди не завжди «автоматично» підтримують позицію ТЦК та СП, а й, у балансі інтересів, чують доводи військовозобов’язаного, особливо коли вони переконливо підтверджуються документально.
Враховуючи рівень уваги до питання мобілізації, можна прогнозувати, що цього року з’являться офіційні позиції вже на рівні Верховного Суду, яких потім будуть притримуватися суди нижчих інстанцій. Також буде коригування підходів та позицій судів через очікувані зміни у мобілізаційному законодавстві та процедурі бронювання.
Антон Сінцов, радник Asters
Максим Жеревчук, молодший юрист Asters
Джерело: ЮРЛІГА
