За оцінками Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці, в розвинених країнах світу на охорону праці щорічно спрямовують у середньому до 5% від валового національного продукту. В Україні на ці цілі йде, у кращому разі, лише 2% ВНП.
Цього вкрай недостатньо, вважає завідувач лабораторією соціально-економічних проблем інституту Олег Малихін.
На його думку, економія на створенні безпечних умов праці призводить не лише до людських трагедій, а й до серйозних фінансових втрат підприємств. “Навіть якщо прямі збитки підприємства в результаті травматизму робітників виявляються невеликими, то його непрямі наслідки набагато відчутніше. Адже кожен нещасний випадок тягнеза собою, як правило, тимчасову зупинку експлуатації робочого місця, а то й усього підприємства, втрату кваліфікованих кадрів і, відповідно, продуктивності праці. Під загрозою опиняється виконання контрактів. Наприклад, у сусідній Польщі дослідження великого металургійного підприємства з 6000 працівників показало, що роботодавець втрачав від травматизму 30% свого прибутку”, — відзначає експерт.
Він упевнений, що вітчизняному роботодавцю не вистачає розуміння того, що заходи з охорони праці йому вигідні, а витрати на це окупаються.
“Вітчизняна система бухгалтерської звітності, на жаль, не дає можливості побачити реальну картину витрат на подолання наслідків нещасного випадку на виробництві. Тож наш інститут зараз займається розробкою методики, яка в доступній формі покаже всі явні й непрямі збитки підприємства у випадку травматизму робітника. Використовуючи цю методику, роботодавець зможе зрозуміти, у що йому стане кожен нещасний випадок на виробництві й зіставити з витратами на створення безпечних умов праці”, — повідомив пан Малихін.
До речі, за попередніми підрахунками інституту, збитки від нещасного випадку на підприємстві в середньому в 7 разів перевищують витрати на охорону праці.
ubr.ua
