А ви вже чули про одне з головних жахіть проекту Трудового кодексу України — обов’язкову письмову форму трудового договору? Вже майже два роки минуло з того моменту як Верховна Рада України ухвалила законопроект № 1658 у першому читанні, який підготовлений уже до другого читання. І весь цей час кадровики живуть у постійному передчутті, що на них буде покладено великий шматок роботи з укладання письмових трудових договорів, які з прийняттям нового Трудового кодексу стануть для всіх обов’язковими. Чи дійсно така вимога міститься у законопроекті № 1658, поговоримо з вами у дні Марафону «Гаряча лінія: консультації». У вашому місті вже незабаром я розповім про переваги та недоліки письмового трудового договору.
Також поговоримо на такі теми:
- 10 ознак цивільно-правового договору як привід для зустрічі в суді.
- 6 ретродокументів, які стануть у нагоді кожному кадровику.
- Як на виконанні 50% посадових обов’язків зекономити 100% заробітної плати?
- 2 основні локальні акти роботодавця як запорука кадрової політики на підприємстві.
- 5 проти 2: переваги та недоліки письмового трудового договору
Детальна програма та форма реєстрації для участі
Але все це при особистій зустрічі. А поки що давайте розглянемо, як укладається трудовий договір сьогодні. Відповідно до частини першої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Причому практично всі кадровики, а також роботодавці читають це правило зовсім інакше, а саме: ми звикли укладати трудові договори в усній формі, оформлюючи потім усний трудовий договір наказом, а письмову форму використовуємо лише у випадках, коли без неї не можливо, тобто коли це відповідно до частини першої статті 24 КЗпП є обов’язковим, а саме:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 КЗпП);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Таким чином, сьогодні існуть дві схеми прийняття працівника на роботу:
- Заява працівника — Наказ про прийняття на роботу — Повідомлення ДФС.
- Заява працівника — Письмовий трудовий договір — Наказ про прийняття на роботу — Повідомлення ДФС.
Нагадую, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
