У вересні 2019 року до Управління Держпраці у Рівненській області надійшло звернення громадянина з приводу невиплати у ТОВ «Т» заробітної плати водію та правильності оформлення трудової книжки. Відповідно, фахівці Управління здійснили інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю.
У складеному інспекторами акті зафіксовано порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Зокрема, товариство не уклало трудовий договір з громадянином, який виконував роботу водія. Управління внесено підприємству припис про усунення порушень і постанову про накладення штрафу в розмірі 125 тис. 190 грн.
Суб’єкт господарювання, не погодившись із постановою, подав позов до Рівненського окружного адміністративного суду про її скасування. Суд скасував дану постанову, тому Управління подало апеляційну скаргу.
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що надання громадянином товариству послуг з перевезення вантажів свідчить про наявність трудових відносин між сторонами з огляду на таке.
Цивільно-правовий договір передбачає виконання певного визначеного обсягу робіт, який підлягає оплаті за умовами договору. Трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору ЦПХ не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. При цьому, за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу.
За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Як вбачається з наданих цивільно-правових договорів підряду, укладених товариством з громадянином, предметами останніх є послуги водія, процес праці — перевезення вантажів, а не її кінцевий результат. Громадянин повинен був виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов’язання виконувати роботи (надавати послуги), а саме перевозити вантажі транспортом замовника. У договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику.
Колегія суддів прийшла до висновку, що товариство не дотрималося вимог статей 21, 24 КЗпП в частині обов’язкового укладання трудових договорів.
Отже, Постанова Управління Держпраці про накладення на товариство штрафу у розмірі 125 тис. 190 гривень на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП є правомірною.
