Мабуть, нема більш актуальної теми серед фахівців у сфері трудових відносин, ніж обговорення проекту Трудового кодексу України (проект ТК), прийнятого Верховною Радою України у першому читанні 5 листопада ц. р.
Пропонуємо розглянути норми проекту ТК, які відсутні у Кодексі законів про працю (КЗпП), що врегульовують взаємовідносини між працівниками та роботодавцями, а також деякі процесуальні питання.
Заборона примусової праці (ст. 4)
Проектом ТК встановлюється заборона примусової праці, причому визначено, що заборонено вимагати виконання роботи під загрозою покарання або застосування насильства тощо, у т. ч.:
– як засобу політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за наявність або висловлювання певних політичних поглядів чи ідеологічних переконань;
– з метою підтримання трудової дисципліни;
– як методу мобілізації працівників та використання праці для потреб економічного розвитку;
– як засобу будь-якої дискримінації у сфері праці;
– як засобу покарання за участь у страйку.
Захист працівників, які працюють в Україні
за трудовими договорами з іноземними роботодавцями (ст. 8)
Чітко встановлено, що ці трудові відносини регулюються законодавством України, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України.
Трудовий договір (ст. 33).
Визначено, що письмова форма трудового договору є обов’язковою. Встановлено і вимоги до трудового договору: які умови є обов’язковими, а які додатковими, наявність яких не є обов’язковою.
Крім того, встановлено, що умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства та колективного договору. При цьому, умови трудового договору, обумовлені в ньому, можуть бути змінені лише за письмовою згодою сторін.
Трудова функція працівника (ст. 37)
У проекті ТК врегульовується питання щодо визначення змісту трудової функції працівника, виконання працівником обов’язків тимчасово відсутнього працівника, виконання обов’язків за вакантною посадою. Унормовується питання щодо покладання на працівника виконання додаткових обов’язків, якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує його повну зайнятість, це унеможливить переведення працівника на неповний робочий день, що може погіршити його умови праці.
Виконання заступником керівника обов’язків керівника (ст. 38) Проектом ТК передбачено, що якщо протягом року роботодавцем на посаду керівника не прийнято іншого працівника, заступник керівника вважається переведеним на неї постійно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше.
Правонаступництво у трудових відносинах (ст. 69)
Визначено саме поняття «правонаступництва у трудових відносинах» та гарантується продовження, у разі правонаступництва, трудових відносин із працівниками. Зміна підпорядкованості, найменування юридичної особи не тягне за собою припинення трудових відносин.
Заборона примушування працівника
до звільнення за власним бажанням (ст. 85)
У проекті ТК з’явилася норма, яка забороняє будь-які дії, котрі можуть бути визнані як такі, що примушують працівника звільнитися за власним бажанням.
Припинення трудових відносин відповідно до ст. 102 та 103
Визначено дії та гарантії для працівників у разі припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою та у разі смерті працівника, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред’являються спадкоємцям роботодавця в порядку, передбаченому цивільним законодавством.
Вимоги ж щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред’являються роботодавцеві його спадкоємцями або особами, які понесли витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такі витрати.
Заборонено звільнення з мотивів досягнення працівником пенсійного віку (ст. 109) чи отримання права на пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, крім випадків, встановлених законом.
Компенсаційна виплата на оздоровлення (ст. 251)
Проектом ТК передбачається компенсаційна виплата (допомога) на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, розмір якої визначається колективним або трудовим договором.
Право на репатріацію (ст. 256)
Новелою проекту ТК є норма, яка стосується права на репатріацію та гарантій і компенсацій працівникам у разі їх репатріації. Репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем — компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця.
Работа вдома (ст. 44)
У проекті ТК з’явилася норма, яка дає право під час укладення трудового договору або пізніше сторонам домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо є для цього потрібні умови.
Аналогія закону та аналогія права (ст. 16).
Крім того, запроваджується використання у регулюванні трудових відносин аналогії закону та аналогії права.
Застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості (ст. 17)
Визначається порядок застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості, якою встановлюється, що у разі якщо норма закону чи іншого акта законодавства, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків працівника і роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.
Норми про працю визнаються публічними
і підлягають оприлюдненню (ст. 18)
Проектом ТК встановлюється, що усі норми про працю (за виключенням індивідуальних норм визначених трудовим договором) є публічними та підлягають оприлюдненню у порядку визначеному цим Кодексом та рішенням Кабінету Міністрів України.
Звільнення за ініціативою працівника (ст. 83)
У проекті ТК містяться чіткіші положення щодо процедур звільнення за ініціативою працівника, наприклад, забороняється відмовляти у прийнятті заяви про розірвання трудового договору через відсутність погодження її з будь-якими посадовими особами, що зараз є фактично перешкодою для звільнення, особливо в державних органах та бюджетних установах.
Звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору
за власною ініціативою (ст. 84)
Поважними причинами, що дають працівникові право на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою, визнається необхідність догляду за дитиною, на відміну від діючого КЗпП, яким таке право надано лише для догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом.
Вихідна допомога при звільненні у зв’язку із скороченням (ст. 87)
Запроваджується залежність вихідної допомоги при звільненні у зв’язку із скороченням від безперервного стажу роботи в даного роботодавця: якщо працівник пропрацював на підприємстві до п’яти років і підлягає скороченню — вихідна допомога виплачуватиметься у розмірі середньомісячної заробітної плати; до десяти років — у розмірі двомісячної середньої заробітної плати; більше десяти років — у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.
Збільшується мінімальна кількість днів щорічної основної трудової відпустки з 24 до 28 календарних днів (ст. 179).
Підвищується оплата праці за роботу у нічний час з 20 до 30 % тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину.
Відповідальність за порушення строків виплати заробітної плати,
гарантійних та компенсаційних виплат (ст. 264)
У проекті ТК встановлюється відповідальність за порушення встановлених законом, колективним договором строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат, при цьому роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню (компенсацію) у розмірі подвійної ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожен день затримки та сплатити всю суму заборгованості із заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми.
Олена Степаненко,
голова Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України
з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення
