Пунктом 4.5 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, яке затверджено наказом Держгірпромнагляду 24.03.2008 № 53 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 р. за № 446/15137, передбачено, що засоби індивідуального захисту що були в користуванні, видаються іншим працівникам тільки після відновлення їх придатності (за визначеними інструкціями з їх експлуатації процедурами щодо ремонту та заміни деталей ) і в належному гігієнічному стані. Строк використання таких засобів залежно від їх зношеності встановлюється роботодавцем за погодженням з профспілковою організацією підприємства (уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці за відсутності профспілок), що має бути обумовлено у колективному договорі. Повинен враховувати характер небезпеки, тривалість перебування працівника під її дією, характеристика робочого місця.
Як діяти, якщо член комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві не згоден із змістом актів форми Н-5 та Н-1 ?
Відповідно до п. 47 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232, акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п’яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід’ємною частиною.
Таким чином, член комісії обов’язково повинен підписати складені комісією із спеціального розслідування акти за формами Н-5 і Н-1 та викладену окрему думку.
Під час прямування на роботу пішки з громадянином стався нещасний випадок. Чи вважається даний нещасний випадок пов’язаним з виробництвом?
Відповідно до п. 5 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232, проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 № 270.
Тому випадок, який стався під час прямування на роботу вважається нещасним випадком невиробничого характеру.
Джерело: kirtu.gov.ua
