Обов’язковості ведення табелю
Обов’язок підприємств подавати органам статистики статистичну інформацію передбачений ст. 18 Закону України «Про державну статистику» від 17.09.1992 р. № 2614-XII.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286, юридична особа подає форми державних статистичних спостережень за місцезнаходженням, включаючи дані щодо відокремлених та структурних підрозділів.
Однією з таких форм є № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці». Відповідно до наказу Держкомстату від 26.10.2009 р. № 404 підставою для складання звіту за формою № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з оплати праці» є первинні облікові документи, документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності та інші документи, передбачені чинним законодавством.
Форми первинних облікових документів затверджені наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», і серед них форма № П-5 «Табель обліку використання робочого часу».
У примітці до форми табелю зазначено, що дана форма має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень, та за необхідності може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві. Тобто «рекомендаційність» цієї форми полягає в тому, що її можна доповнювати додатковими показниками понад встановлений мінімум, а не в тому, застосовувати її чи ні.
Висновок щодо обов’язковості ведення табелю навіть на підприємствах із невеликою чисельністю працівників закріплений у листі Мінсоцполітики від 13.05.2010 р. № 140/13/116-10.
Відповідальності за відсутність табелів
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відповідно до ст. 36 цього Закону за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Як передбачено ст. 41 КпАП, порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А відповідно до затвердженої наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. № 390 форми акта перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, п. 3.2.1 переліку питань, що підлягають перевірці, — перевіряється забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи.
Таким чином, на законодавчому рівні встановлено обов’язок роботодавця забезпечити ведення табелів обліку робочого часу. Також законодавством передбачено притягнення до відповідальності за невиконання цього обов’язку.
