15 квітня надано на ознайомлення ВРУ проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність».
Метою законопроєкту є спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність.
Завдання законопроєкту:
- Зменшення бюрократичного навантаження на роботодавців, спрощення регулювання праці і скорочення зайвих бюрократичних процедур у сфері трудових відносин.
- Створення передумов для зниження рівня «тіньової» зайнятості за рахунок збільшення економічної привабливості і розширення офіційної зайнятості.
- Формування сприятливих умов для діяльності та розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва.
Коментар шеф-редактора журналу «КАДРОВИК.UA» Вікторії Ліпчанської. Якщо говорити про вигоди для бізнесу, які несуть в собі зміни, запроваджені законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність», то з них можна виділити спрощення документообігу та виплати заробітної плати.
Так, запропоноване договірне регулювання трудових відносин — це шлях від колективного до індивідуального регулювання трудових відносин. Тобто не з колективом, як наразі передбачено низкою статей Кодексу законів про працю України, які відсилають до норм колективних договорів, що мають бути на підприємствах, а з кожним працівником окремо. Роботодавець в окремих випадках, передбачених проєктом, має перейти від загальних документів, для створення яких потрібна участь значної частини трудового колективу, до індивідуального трудового договору.
Так, письмовим трудовим договором можуть бути замінені такі документі, як колективний договорів, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції.
Що стосується виплати заробітної плати, то наразі існує норма, що виплата заробітної плати має бути не рідше двох разів на місяць. І при чинних нормах змінити це не можна, навіть за проханням працівників. Нарахування заробітної плати двічі на місяць — це навантаження на роботодавця щодо витрат на оплату бухгалтерського персоналу. Тож норма щодо виплати заробітної плати один раз на місць трохи спростить цю ситуацію.
В цілому законопроект є перспективним, хоча деякі норми потребують конкретизування.
