ДФС роз’яснила нюанси оподаткування іноземних доходів


Який порядок оподаткування доходу резидентів, які працюють у представництвах або консульствах іноземних держав

Доходи, отримані платниками податків — фізичними особами — резидентами, які працюють у представництвах або консульствах іноземних держав, слід розглядати як іноземні, сума яких має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу такого платника. При цьому платник податку зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію.

Відповідно до п. п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс), нерезиденти – це, зокрема, дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи.

Відповідно до положень п. п. 163.1.3. п. 163.1 ст. 163 Кодексу, об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.  При цьому п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлено, що згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Кодексу, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримано такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку.

ДФС