Дитяча праця в Україні: як і де школярам легально працювати

Дата публікації: 12.03.2020

На українському ринку праці з’явився новий тренд: за словами фахівців рекрутингових структур, все більше школярів старших класів прагнуть підробити у вільний від навчання час. На жаль, на шляху їх бажанням стоїть застаріле трудове законодавство, яке захищає права неповнолітніх від «експлуатації» дитячої праці. А новий закон про працю досі не ухвалений.

 

Чому підлітки шукають роботу

Як розповіла нам HR-експерт robota.ua Тетяна Пашкіна, все більше неповнолітніх розміщують свої резюме на кадрових порталах. Якщо раніше кількість резюме від підлітків обчислювалася десятками, то зараз рахунок йде на тисячі. Наприклад, за останні три місяці їх на згаданому сайті з’явилося майже 14 тисяч. Причому список претендентів регулярно оновлюється. Що ж шукає молодь на ринку праці?

Переглянувши кілька рекрутингових сайтів, можна визначити, що розкид побажань у 14–16-річних претендентів місця роботи великий. Від «розглядаю всі сфери» до конкретних: кур’єр, коректор, дизайнер, продавець-консультант, офіціант, співробітник кол-центру і навіть су-шеф (помічник шеф-кухаря).

Цікаво, що посаду су-шефа шукає 15-річний Микола, який вказав в резюме, що два роки він пропрацював кухарем. Тобто почав працювати в 13 років, що незаконно, оскільки Кодекс законів про працю дозволяє школярам працювати тільки з 14 років. І то за згодою батьків і з купою обмежень: скорочений робочий день, неповний тиждень, заборона роботи не під час канікул і т. д.

За словами Тетяни Пашкіної, тих, хто з юних років готовий заробляти собі на хліб (або на «масло» до хліба), можна розділити на дві категорії.

«Перша категорія — діти з малозабезпечених або неблагополучних сімей, яких шукати роботу змушують матеріальні проблеми, — аналізує Тетяна Пашкіна. — Резюме від таких підлітків дуже мало, бо вони, зазвичай, шукають роботу через знайомих і найчастіше працюють нелегально. Це можуть бути ринки, автомийки, роздача флаєрів, якісь напівзаконні кафе-«забігайлівки» і так далі. Резюме на сайтах переважно розміщують підлітки, у яких грошей, що виділяються батьками, не вистачає на кишенькові та інші витрати. Або не бажають звітувати перед старшими, чому гроші витрачені на «це», а не на «те». Це друга категорія — молоді, але вже прагнуть бути самостійними, люди, які хочуть заробити на якийсь гаджет, модний одяг і так далі, а не просити гроші у батьків».

На жаль, бажання підлітків про легальний заробіток наштовхується на сувору дійсність життя: роботодавці, м’яко кажучи, не горять бажанням зв’язуватися з неповнолітніми «наймитами»: клопоту багато, а вигода сумнівна, а то й взагалі ніяка.

Читайте більше у статті Каманової Оксани «Робота неповнолітніх на підприємстві: організовуємо» № 3, 4, 2018 «КАДРОВИК.UA»

Перешкоди і перепони

У Державній службі зайнятості роз’яснили особливості легального працевлаштування неповнолітніх. Головні з них такі:

  • Згідно зі статтею 188 КЗпП, на роботу не можна приймати тих, кому менше 16 років. Як виняток можна приймати 15-річних за згодою хоча б одного з батьків.

«Крім того, для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює», — уточнили в Держслужбі зайнятості.

  • Неповнолітні працюють скорочений тиждень: 16-18-річні — 36 годин, 15-16-річні — 24 години, ті, хто старше 14 років, але не досягли 15 років, — теж 24 години, але працювати їм дозволяється лише під час шкільних канікул. При цьому оплата таким працівникам нараховується як за повний робочий тиждень (40 годин).
  • Не можна допускати неповнолітніх до важких робіт і робіт зі шкідливими умовами праці, підземних робіт (шахти, метрополітен) в нічну зміну, понаднормово, у вихідні та святкові дні, а також до робіт, що травмують дитячу психіку (наприклад, забій худоби, птиці).
  • Робота з тягарями у підлітків не може займати більше 1/3 робочого часу, тобто очевидно, що в вантажники їх навряд чи візьмуть. 14-річному хлопчикові заборонено піднімати більше 5 кг вантажу, дівчинці — 2,5 кг, 15-річним відповідно 12 кг і 6 кг, 16-річним — 14 кг і 7 кг, 17-річним — 16 і 8 кг. Для 15-річного підлітка, якщо його візьмуть підсобним робітником на будівництво — це відро води або три цегли за один раз, і то не довше, ніж протягом двох годин на день.
  • Відпустка неповнолітньому має надаватися 31 календарний день, а не 24 дні, причому в зручний для нього час. Також надається додаткова оплачувана відпустка для сесій і складання іспитів.
  • Звільнити тих, кому не виповнилося 18 років, можна тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Навіть якщо підліток не справляється із завданням, прогулює роботу.

«При цьому роботодавці не мають жодних пільг ні з оподаткування, ні щодо нарахувань на зарплату неповнолітнього до Пенсійного фонду, — говорить Тетяна Пашкіна. — Очевидно, що в таких умовах у них мало інтересу займатися малолітніми працівниками. Ось і доводиться 14-15 річним погоджуватися на роботу без оформлення, тобто без жодних гарантій, що їх не обдурять з розрахунком, не змусять працювати довше, ніж передбачалося, у вихідні, у шкідливих умовах. А якщо травма — в кращому випадку дадуть готівкою грошей на лікування і скажуть, що тебе ніколи не бачили».

Стажування: без грошей не можна, а платити нема за що

Ще однією можливістю для молодих людей отримати досвід першої роботи є стажування. Це більшою мірою стосується студентів, які вже вибрали свою майбутню професію, і в меншій мірі — школярів, що бажають насамперед підробити. Але для них стажування — теж актуально. На жаль, для роботодавця взяти стажера, та ще неповнолітнього, загрожує неприємностями з боку Держінспекції з питань праці.

«Закон передбачає проходження стажування для студентів та учнів професійно-технічних навчальних закладів, але за професією, за якою отримується освіту, — роз’яснила Тетяна Пашкіна. — Також стажування можуть проходити зареєстровані безробітні для перепідготовки або підвищення кваліфікації. Очевидно, що школярі під жодну з категорій не підпадають, тому стажуватися на законних підставах, з видачею документа про те, що вони пройшли стажування, не можуть».

Територіальний директор рекрутингової компанії Ancor Ukraine Юрій Перч додав, що безкоштовне стажування у нас не передбачене, тобто роботодавець повинен сплатити стажисту, навіть не має досвіду роботи, зарплату не менше мінімальної.

Це може бути або оклад (4723 грн на місяць), або погодинна оплата з розрахунку 28,31 грн/год. А також нарахувати на неї 22% єдиного соцвнеску і 1,5% військового збору.

Що робити

Обидва експерти впевнені: в сучасних реаліях трудове законодавство, що регулює роботу неповнолітніх, потребує лібералізації. Але чи потрібно заохочувати бажання дітей рано починати трудове життя? Фахівці відповідають ствердно.

«Підлітки все одно намагатимуться заробити, так нехай це буде легально, — вважає Тетяна Пашкіна. — Попрацювавши, вони зрозуміють, що таке ринок праці, як порівнюються його реалії з їх «хотєлками», можливо, визначаться, де б вони хотіли докласти свої сили і вміння. Це дасть певну інформацію і батькам, куди влаштувати своє чадо».

Також Пашкіна пропонує дозволити безкоштовне стажування з оформленням договору і видачею підприємством документа, що має юридичну силу, про те, що така-то людина стажувалася там-то, навчилася того. Роботодавець не несе при цьому матеріальних витрат, але отримує можливість підготувати для себе потрібного фахівця, а стажист — набути досвіду роботи, нехай і безкоштовною.

«Але щоб не допустити «трудового рабства», стажування не повинне тривати більше чотирьох тижнів. Потім стажиста або беруть на роботу, або з ним розлучаються», — уточнила Пашкіна.

Юрій Перч каже, що роботодавців, які беруть на роботу неповнолітніх або студентів і дотримуються при цьому всіх норм з оплати та охорони праці, треба стимулювати податковими пільгами. Наприклад, знизити відсоток оплати ЄСВ, не стягувати з невеликих «дитячих» заробітків хоча б військовий збір (1,5%). Такі норми добре працюють в ЄС. Наприклад, у Франції роботодавець отримує податкові пільги за працюючих у нього студентів, в Польщі молоді люди до 25 років звільнені від сплати податку на доходи фізосіб.

«Офіційне працевлаштування школярів, які бажають попрацювати, розв’язує відразу кілька проблем: підлітки не «тиняються» влітку вулицями, часом створюючи проблеми собі і правоохоронним органам, майбутні студенти зможуть чіткіше і усвідомленіше вибрати свою професію, придбають компетенцію, раніше професіоналізуються, — каже Юрій Перч. — До того ж, молоді працівники енергійніше, швидше, вони краще розбираються в питаннях діджиталізаціі, ніж дорослі. Є у них і свої недоліки, наприклад, нестійкість уваги, компетенція, нижча соціальна зрілість, ніж у дорослих. Але той, хто хоче працювати, працюватиме».

За словами експертів, державі це теж вигідно, оскільки підвищує у молодого покоління лояльність до українського ринку праці і знижує трудову міграцію. Головна перешкода для влади в прийнятті запропонованих експертами змін — це так звані капітальні витрати, які дадуть віддачу не цієї хвилини, а в майбутньому, через 5 років і більше.