Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці управління Держпраці у Миколаївській області Юлія Пономарьова роз’яснює призначення та види фотографії робочого часу, а також, розкриває процес її проведення.
Фотографія робочого дня (часу) – це послідовне фіксування часу, що витрачається працівником упродовж робочого дня (зміни) на виконання операцій певного технологічного процесу та перерви у роботі. Якщо фотографія робочого часу проводиться на протязі всієї зміни, вона носить назву фотографії робочого дня. За допомогою фотографії робочого дня (часу) визначається час виконання кожної операції і встановлюються фактори, що впливають на працівника при виконанні ним тієї чи іншої операції, які враховуються при проведенні атестації робочого місця за умовами праці, розробці організаційно-технічних заходів для покращення умов праці, раціоналізації часу роботи та відпочинку.
В залежності від об’єкту спостережень, фотографія робочого часу може бути індивідуальною чи груповою.
При індивідуальній фотографії робочого часу об’єктом спостережень є затрати часу одного робітника, що працює на одному робочому місці та аналогічних, при наявності. При проведенні атестації робочих місць за умовами праці проводиться саме індивідуальна фотограція робочого часу для детального визначення всіх затрат часу на конкретному робочому місці на протязі зміни.
При груповій фотографії робочого часу спостерігач проводить одночасно заміри затрат часу групи робітників (до 10чол. ), що працюють на декількох робочих місцях. Така фотографія доцільна при визначанні процента завантаженості робітників і втрат не на одному робочому місці, а на певній ділянці цеху.
Процес проведення любого виду фотографії робочого часу незалежно від способу спостереження, складається з трьох основних етапів: підготовка до проведення фотографії робочого часу; безпосереднє фотографування; обробка отриманих результатів, їх аналіз і висновки. Результати проведених спостережень оформлюють картою фотографії робочого дня (часу) – спостережним листом. Нормативно-правовими актами такої форми не передбачено, тому виконується й оформляється в довільній формі.
Але для прикладу, розглянемо процес проведення індивідуальної фотографії робочого часу. Підготовка до проведення фотографії передбачає ознайомлення з робочим місцем, зі змістом роботи, котра буде на ньому виконуватися. Результати ознайомлення відмічаються в спостережному листі. В листі записуються також деякі дані про робітника: прізвище, табельний номер, спеціальність і т. п. Крім того в описовій частині листа вказуються цех, ділянка, дата, початок і кінець спостереження, прізвище спостерігача, форми обслуговування робочого місця, обладнання й матеріали, які використовуються в роботі. Працівник повинен завчасно попереджуватись про час проведення спостережень та мету. Спостерігач в визначений час має бути на зазначеному робочому місці за декілька хвилин до початку робочої зміни з годинником та записником, для замірів робочого часу з точністю до хвилин під час виконання всіх операцій. Фіксація результатів спостереження ведеться безперервно по поточному часу, тобто відмічається початок і закінчення елементів роботи.
Під час визначеності тривалості затрат робочого часу відбувається їх індексація, яка слугує основою для об’єднання одноіменних затрат. Для цього кожному елементу затрат присвоюється умовне позначення – індекс. Індексація може позначатися буквами або цифрами. Потім групуються і сумуються тривалості затрат, що мають однакові індекси і фіксуються в спостережному листі.
Надалі визначається питома вага або процент кожного виду затрат в загальному балансі робочого часу до загального часу спостереження, тривалість дії кожного шкідливого виробничого фактору окремо, відносно загального балансу робочого часу, зайнятість працівників в роботах із шкідливими та важкими умовами праці, які безпосередньо впливають на результати атестації робочого місця за умовами праці для визначення права працюючих на пільги і компенсації за роботу зі шкідливим та важкими умовами праці.
Джерело: mk.dsp.gov.ua
