Під час обговорення ситуації різних обмежень, пов’язаних з введенням карантину, присутніх інформовано про можливість застосування такої форми зупинення активної трудової діяльності, як відпустка без збереження заробітної плати.
В таких умовах гостро стоїть питання правильного оформлення трудових відносин на період карантину. Найпоширеніше рішення — застосування відпустки без збереження зарплати в контексті карантину.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX внесено зміни до статті 84 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).
А саме до статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15 листопаду 1996 року № 504/96-ВР, відповідно до яких, у разі встановлення КМУ карантину, термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч. 2 цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).
ІНФОТЕКА: «Карантинна» відпустка: коротко про головне
На сьогодні відпустка без збереження заробітної плати може тривати протягом усього карантину, та її строк не враховується в 15-денну норму на рік для таких відпусток, яка передбачена частиною другою статті 84 КЗпП.
Така відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику на підставі письмової заяви, в якій він зазначає: причину, з якої просить надати неоплачувану відпустку; дату початку відпустки; тривалість відпустки.
У заяві належить зазначити «У зв’язку із запровадженням карантину», а також зробити посилання на постанову КМУ, за якою вводиться карантин.
Керівником видається наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати.
Така відпустка не подовжується на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.
Надати таку безоплатну відпустку працівникам можна лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця. Примусове направлення працівників у відпустку за власний рахунок може бути розцінене як грубе порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачається статтею 172 Кримінального кодексу України.
Роботодавець має право як надати таку відпустку, так і відмовити у її наданні. І в разі відмови працедавця перевести трудові відносини на «карантинні рейки» можна іншим способом: через встановлення режиму надомної (дистанційної) праці, простою тощо.
